Ephel Duath
Демо розійшлося в кількості 2000 копій і принесло "Ephel Duath" контракт зі свіжоспеченим лейблом "Code666".
Ця фірма перша помітила великий потенціал групи, і після укладення угоди відправила музикантів до студії "Fear", виділивши на допомогу продюсера Пасо. Поки йшла робота над дебютним альбомом, лейбл вирішив викласти треки з "Opera" для вільного скачування через Інтернет. Крок виявився дуже вдалим і промоушен "Ephel Duath" був виконаний на п'ять з плюсом.
За відомостями mp3.com користувачі завантажили 35000 копій "Opera", і в результаті група провела більше чотирьох місяців на вершині блек-металевих чартів цього сайту. Тепер фани з нетерпінням чекали виходу дебютного альбому, і музиканти не розчарували їх. Коли влітку 2000 року "Phormula" надійшов у продаж, з усіх куточків земної кулі посипалися захоплені відгуки. І дійсно, альбом був відмінно спродюсований, а виконавська майстерність Девіда і Джуліано помітно покращилася в порівнянні з "Оперою". "Формула", яку вивів дует, підводила його до самої межі блек-метал, чого до "Ephel Duath" практично ніхто не робив.
Кар'єра групи була на підйомі, коли несподівано Джуліано пішов з проекту. Проте люди з "Code666" не дали Тісо закопати свій талант у землю. Їх менеджери з підрозділу "Code7" пожвавішали і уклали непоганий контракт з відомим британським екстремальним лейблом "Earache". З метою перетворити "Ephel Duath" у повноцінну групу був організований набір нових рекрутів.
Поки Тісо і його менеджери вирішували кадрові проблеми, "Earache" (а точніше, його подлейбл "Elitist") перевидав дебютний альбом з бонус-треками під назвою "Rephormula". У 2002 році склад "Ephel Duath" був повністю укомплектований, але виглядав, щонайменше, дивно. За ударними сидів Девід Пайовесан, 47-річний перкусіоніст і вчитель поліритмії з джазово-блюзових минулим. Бас-гітара дісталася Фабіо Фецціо, спеціалісту з прог-ф'южн, також далекому від металу. Голосові партії були поділені на дві частини, причому одна з них була віддана власникові мелодійного вокалу а-ля Джефф Баклі і другу Тісо Девіду толом. І лише одна людина порушував цю "благопристойну" компанію - Люціо Лоруссо, що створював своїм ревом апокаліпсіческій бекграунд.
Попрацювавши три місяці в студії, квінтет представив світу альбом "The painter s palette", що виглядав дійсно як палітра стилів. Коктейль з блеку, джазу, прогресиву, хардкору і чогось ще викликав бурю захоплення у середовищі критиків. Диск вийшов навесні 2003 року, а "Ephel Duath" тим провели турне на його підтримку в компанії "Lacuna Coil".