Eric Clapton

Незаконнонароджений син 16-річної англійки і 24-річного канадського військовослужбовця Ерік Патрік Клептон з'явився на світ 30 березня 1945 року в місті Ріплі. Батько його незабаром повернувся до Канади, а мати залишила маленького Еріка на піклування своїх батьків. Музика в сім'ї Клептоном була в пошані, а бабуся непогано грала на піаніно. Після десяти років Ерік всерйоз зацікавився блюзом, а в тринадцять випросив першу гітару.

Однак відразу освоїти інструмент йому виявилося важкувато, і він відклав затію до вступу в коледж. У 1962 році Ерік витребував у бабусі з дідусем сто фунтів на електрогітару, а на початку 1963-го вступив до лав "The Roosters".

Група ця незабаром розпалася і, перебій з місяць у полупопсовом проекті "Casey Jones & The Engineers", Клептон опинився в складі "Yardbirds". З новою командою, в якій провів близько двох років, гітарист записав пару альбомів і один сингл. Саме у складі "Yardbirds" через свою специфічної манери гри він придбав кличку "Slowhand" ("Повільна рука"). У той час сенсом життя для Еріка був блюз, тому, коли група спробувала зробити свій саунд комерційним, він пішов з колективу.

У квітні 1965-го Клептон був запрошений в "John Mayall s bluesbreakers", де за короткий термін значно підвищив свій статус неабиякого гітариста. Наступним місцем перебування Еріка стала одна з перших супергруп, "Cream". Проект мав величезний успіх, але через непомірні амбіції його учасників проіснував недовго. Ще одна суперкоманда, "Blind faith", яку Клептон організував зі Стівом Уінвудом, протрималася на плаву ще менше і розпалася після одного альбому. В кінці 1969-го Ерік ненадовго відійшов у тінь, ставши сайдменом американської групи "Delaney and Bonnie and Friends". Здружившись з музикантами з команди Делані Брамлетт, Клептон ангажував їх для запису своєї дебютної платівки, що вийшла в 1970 році.

На альбом "Eric Clapton" потрапили композиція Брамлетт "Bottle of red wine", одна з кращих пісень Еріка "Let it rain" і хітова штучка від Джей Джей Кейла "After midnight". У тому ж році з ритм-секцією, запозиченою у Делані, Клептон організував проект "Derek and the Dominos". Перший же альбом цієї групи зазнав комерційний провал, що остаточно вивело з рівноваги Еріка, сильно страждав на той час від нерозділеного кохання. Музикант конкретно підсів на героїн і на три роки зник з очей публіки.

У 1973-му йому все ж вдалося вилізти з наркотичного болота, і Клептон повернувся до діяльності, відігравши кілька концертів у лондонському театрі "Rainbow". З наступного року Ерік відновив випуск студійних робіт, однак тепер переднім виникла інша проблема - алкоголізм. З блюз-року Клептон скотився на баладний матеріал, але і в цій іпостасі йому вдавалося робити непогані альбоми типу "Slowhand". На початку 80-х популярність артиста помітно знизилася, і в його кар'єрі намітився творча криза. Успіх повернувся до Еріка після того, як він зав'язав з алкоголем і випустив ретроспективний бокс-сет "Crossroads". Альбом 1989 року "Journeyman" підтвердив хорошу форму музиканта.

Однак Клептона чекали серйозні випробування. У 1990-му розбився вертоліт з членами його команди, а через півроку Еріку довелося пережити смерть сина, який випав з вікна. Незважаючи на ці потрясіння, Клептону вдалося вистояти, і вже в жовтні 1991-го він випустив концертний альбом "Rush". У 1994 році музикант повернувся на блюзову доріжку з одним зі своїх найбільш успішних альбомів, "From the cradle". Вірним своєму корінню музикант залишився і в новому тисячолітті. Підтвердженням тому стали альбом каверів Роберта Джонсона "Me and Mr. Johnson" і спільна робота з Бі Бі Кінгом "Riding with the King".