Europe
У 1981-му Олссон пішов з групи, а звільнене місце зайняв Джон Льовен, деякий час працював також і з Інгві Мальмстін. На наступний рік у Швеції проходив конкурс молодих рок-талантів "Rock SM", а організатор цієї події і майбутній менеджер "Європи" Томас Ердтман отримав більше 4000 демопленок. На щастя подружка Темпеста вмовила хлопців теж записати демку. Ті накидали п'ят композицій, чотири з яких згодом увійшли до першого альбому "Europe". Записати-то їх хлопці записали, та забули про них і закинули, але мудра дівчина все-таки знайшла і відправила плівку куди треба.
У результаті "Force" виграли конкурс, оскільки Ердтман давно вже підшукував команду, яка грала в такому стилі. Джоуї був визнаний кращим вокалістом, а Джон одним з найкращих гітаристів, а самою головною нагородою стало виділення бюджету, нехай навіть маленького, для запису дебютної платівки.
Змінивши назву на "Europe", група в 1983 році випустила однойменний альбом. Диск був тепло зустрінутий публікою, непогано продавався, і музиканти вирушили у своє перше турне по рідній Швеції. Заїжджим японцям платівка також сподобалася, і результатом став вихід цього альбому в Країні Вранішнього Сонця. Самою ж популярною на Сході виявилася пісня "Seven Doors Hotel", що потрапила в японську гарячу десятку. На наступний рік "Europe" випустили другий альбом, "Wings Of Tomorrow", також добре продавався і мав позитивні рецензії. У той час партії клавішних виконував Джоуї Темпест, але для нього було трохи незручно поєднувати дві обов'язки, особливо на сцені. У підсумку було вирішено взяти "чистого" клавішника, яким став Мік Міхаелі з "Avalon". Незабаром після цього відбулася ще одна заміна: прогульник Тоні Рено був звільнений, а місце за ударними зайняв Ян Хогланд. Сформований таким чином складу згодом і отримав всесвітню популярність.
Паралельно з новим туром "Europe" взяли участь у молодіжному фільмі "On The Loose", для якого Темпест написав саундтрек. Найбільшою популярністю з цієї звукової доріжки користувалися пісні "Rock The Night" і "Broken Dreams". Третій альбом, "The Final Countdown", що вийшов у травні 1986 року, приніс групі світову славу. Захоплення критиків, натовпи шанувальників і як результат - понад 7 мільйонів проданих платівок. У вересні того ж року стартувало перше світове турне "Європи".
Однак не все було добре: тягар слави обтяжувало Норума, та до того ж його музичні смаки ("Scorpions" і "Dokken") розходилися зі смаками решти членів групи, які воліли стиль "Toto" і "Journey". У результаті Джон пішов робити сольну кар'єру, а новим гітаристом став Кі Марселло, грав раніше в глем-рокової банди "Easy Action". Тим часом "The Final Countdown" лідирував у багатьох європейських хіт-парадах і навіть заліз на восьмий рядок "Billboard". Після глобального світового туру, що закінчився на фестивалі "Rock in Rio", "Europe" приступили до запису нового альбому. Через помилки менеджменту у промоції "Out Of This World" не зміг повторити успіх свого попередника, хоча його тираж склав два мільйони копій. Команда продовжувала збирати багатотисячні майданчика, проте розбіжності з продюсером і змінився незабаром музичний клімат зробили свою справу. Диск "Prisoners In Paradise" мав слабку розкупаємість, і після туру в його підтримку "європейці" вирішили зробити перерву.
Канікули продовжилися більше десяти років, і лише в кінці 2003 року було оголошено про відновлення діяльності. Класичний склад зразка "The Final Countdown" провів світове турне і в 2004-му випустив новий альбом "Start From The Dark". Робота мала "альтернативний" присмак, але, тим не менш, компакти розходилися непогано, і з часом їх тираж перевалив за півмільйона. Наступний студійник вийшов у 2006-му. На ньому "Europe" відкинули всякі сучасні фішки і повернулися до свого традиційного мелодійному хард-року.