Evanescence
Після знайомства виявилось, що молоді люди мають схожі музичні смаки (Bjork, Tori Amos, Jimi Hendrix, "Type O Negative", "Living Sacrifice"), ну а коли Емі зіграла Бену деякі власні речі, він відразу ж зайнявся ідеєю створити спільний проект . Перебравши кілька назв типу "Childish Intentions" і "Stricken", Муді і Лі зупинилися на "Evanescence", позначає щось швидкорозчинне як пара.
Спочатку хлопці взялися за написання пісень, але повноцінної команди у них ще не було. Відповідно не було ніяких концертів, проте якимось чином дві композиції, "Understanding" і "Give Unto Me", просочилися в ефір місцевих радіостанцій (справа відбувалася в містечку Літл Рок, штат Арканзас).
В кінці 1998-го "Evanescence" своїми силами записали однойменний міні-альбом. Тоді ж за участю клавішника Девіда Ходжса відбувся перший виступ, на якому весь невеликий тираж (100 копій) і розійшовся. Наступним творінням групи став EP "Whisper", виготовлений за допомогою "BigWig Enterprises" в кількості 50 штук. Група до того часу знайшла деяку порцію популярності, тому закономірним продовженням став запис дебютного лонгплея. Наклад його також був невеликий (всього 2500 примірників), але цього виявилося достатньо, щоб на проект стали звертати увагу великі рекорд-лейбли. До речі, в той час багато хто чомусь вважали "Evanescence" християнської командою (напевно тому що її диски продавалися в спеціалізованих релігійних магазинах), що, загалом-то, не відповідало дійсності.
Згодом Емі і Бен відмовилися від подібного позиціонування, а незгодним з їхньою думкою Ходжсу довелося піти. У 2002-му в колективі з'явилися гітарист Джон Лекомпт і барабанщик Рокі Грей (екс-"Living Sacrifice"), а завершив формування повноцінного складу прихід басиста Вільяма Бойда (екс-"Visitors").
На початку 2003-го "Evanescence" уклали контракт з фірмою "Wind-Up Records" та за підтримки продюсера Дейва Фортмана відправилися в студію. Результатом роботи став неймовірно успішний альбом "Fallen". Цей мультиплатиновий диск провів цілий рік (без перерви) в чартах "Billboard" і приніс групі дві "Греммі". Альбом породив кілька хіт-синглів, найвідомішим з яких став "Bring Me to Life", записаний за участю Пола МакКоя з "12 Stones". Безперервні овації не завадили Бену Муді піти у середині супутнього європейського туру - позначилися горезвісні "творчі розбіжності". Заміною гітаристу став Террі Балзамо з "Cold", з яким "Evanescence" дограли залишилася гастрольну частину.
У 2004-му вийшов перший DVD "Anywhere But Home", зроблений на основі паризького виступу групи. Про свою нову студійній роботі музиканти оголосили в 2006 році, проте незадовго до релізу подав у відставку Вільям Бойд. Басисту набридли нескінченні гастролі, і тому він передав свій інструмент Тіму Маккорд.