FM

Територія AOR традиційно вважається привілеєм американських команд, проте і Британія іноді виробляла на світ колективи, які працювали в цьому жанрі, прикладом чого може служити група з нехитрим назвою "FM". Проект утворився влітку 1984 року після пиятики в одному з лондонських пабів, де проводили час два вихідця з "Samson", басист Мерв Голдсворті і ударник Піт Джапп, колишні учасники "Wildlife" брати Оверленд, Стів (вокал, гітара) та Кріс (гітара) , а також клавішник Філіп Манчестер, більш відомий як діджей Діджитал.

Вп'ятьох музиканти записали шість пісень і через кілька місяців придбали контракт від "CBS / Portrait". У січні 1985-го "FM" відіграли свій перший концерт, а незабаром підоспів і дебютний альбом.

Найбільшу популярність отримала балада "Frozen Heart", яку група випустила у вигляді синглу. У 1986-му пісню ганяли багато радіостанцій, а колектив тим часом подорожував Європою в компанії Тіни Тернер, Міта Лоаф, "Foreigner", Гері Мура, "Status Quo", "Magnum", "REO Speedwagon" і "Bon Jovi".

Поки команда гастролювала, лавку під назвою "Portrait" прикрили, і музиканти змінили прописку на "Epic Records". Для запису другого альбому брати Оверленд вилетіли до Америки, де за участю хітмейкера Десмонда Чайлда і продюсера Нілу Кернона ("Queensryche", "Dokken") настругати матеріал, який увійшов в "Tough It Out". Звучання "FM" тут стало жорсткішим, а найбільш запам'ятовується номером був хард-рок-гімн "Bad Luck". Незабаром після супутнього британського туру команду покинув Кріс, а його місце зайняв Енді Барнетт. Поява нового гітариста позначило поворот до прямолінійного хард-року, що було видно з альбому "Takin It To The Streets".

Платівка вийшла на "Music For Nations" і крім власного матеріалу "FM" включала в себе кавер Марвіна Гея "Heard It Through The Grapevine". На наступний рік ефемщікі підготували повнометражку "Aphrodisiac", на якій змішали в купу рокешнікі типу "Breathe Fire" і "Blood And Gasoline" і сльозоточиві балади на кшталт "Closer To Heaven".

Критики визнали роботу цілком гідною, проте дорікнули при цьому на деяку схожість з "Foreigner" і "Journey". У 1992-му колектив відіграв серію акустичних дат, на основі чого згодом був зроблений концертний альбом "No Electricity Required" (його відеоваріанті називався "Live Acoustical Intercourse"). До кінця чергових гастролей в команді з'явився клавішник Джем Дейвіс, раніше співпрацював з "Tobruk", "Midnight Blue" та "UFO". На жаль, дана конфігурація довго не змогла протриматися, оскільки Гранжеві туман зробив групи, подібні "FM", абсолютно немодними. Відчувши неможливість протистояти новому тренду, музиканти випустили останній альбом з цілком обгрунтованим назвою "Dead Man s Shoes" і тихенько згорнули свою діяльність.

Однак у команди залишалися шанувальники, і вони терпляче чекали реюніону. Коли почали виходити перевидання ранніх альбомів, фани все частіше стали турбувати своїх улюбленців питаннями про возз'єднання. Музиканти спершу відмовлялися, але восени 2007-го Мерв, Стів, Піт, Енді і Джем пішли на поступки і вперше за 12 років відіграли спільний концерт на фестивалі "Firefest".