Gamma Ray

У 1988 році гітарист Кай Хансен пішов з "Helloween", офіційною причиною чому був заявлений занадто виснажливий гастрольний графік групи. З того моменту пройшло не так вже багато часу, як Кай замутив новий проект, "Gamma Ray", до якого також увійшли колишній вокаліст "Tyran Pace" і його давній друг Ральф Шіперс, басист Уве Вессель і барабанщик Матіас Бурхардт.

Спочатку Хансен не планував створювати повноцінну команду і хотів обмежитися студійною роботою, але після того як пробні сесії пройшли в сприятливій атмосфері, його рішення було змінено. У січні 1990-го вийшов дебютний лонгплей, "Heading For Tomorrow", що мав успіх не тільки в Німеччині, але і в Японії, де альбом зайняв другий рядок хіт-параду. У той час як колишня команда Хансена шукала нові шляхи, "Gamma Ray" взяли на озброєння все краще, що було в "Helloween": мелодійність, міць, чудову гітарну роботу і красивий вокал.

Практично відразу після закінчення сесій Бурхардт подав у відставку, і групі довелося шукати нового драммера. Зрештою місце за ударними зайняв Улі Куш (екс-"Holy Moses"), і, посиливши склад гітаристом Дірком Шляхтером, команда взялася за концертну діяльність. Перше турне пройшло з успіхом, а особливо захоплений прийом чекав музикантів у Японії.

У вересні 1990-го вийшов EP "Heaven Can Wait", більшу частину якого склали залишки з сесій "Heading For Tomorrow", а в лютому наступного року почалася робота над другою повнометражки. Записаний з продюсером Томмі Ньютоном, альбом "Sigh No More" хоч і вийшов більш похмурим, але по популярності не поступався своєму попереднику. На підтримку диска пройшло світове турне, після якого за особистісних розбіжностей команду покинули Улі та Уве. Нову ритм-секцію запозичили з гамбурзької групи другого ешелону "Anesthesia": басистом став Ян сорочок, а ударником - Томас НЕК. У 1992-му "Gamma Ray" зайнялися облаштуванням власної студії, тому реліз третього альбому кілька підзатримався.

Що вийшов в червні 1993-го "Insanity And Genius" був прямим спадкоємцем "Heading ...", а Хансен мабуть чітко усвідомив, що найкраща музика, яку він може складати - це бомбастік-спід-метал. Під кінець року було випущено концертне відео "Lust for Live", а незабаром після цього в складі знову сталися зміни. З Шіперсом довелося розлучитися, (оскільки він проживав далеко від гамбурзької резиденції "GR"), а функції лідер-вокаліста взяв на себе Хансен.

У травні 1995-го вийшов альбом "Land Of The Free", який представляв собою щось середнє між "Heading For Tomorrow" і "Walls Of Jericho". На наступний рік у продажу з'явилися баладний EP "Silent Miracles" і концертний альбом "Alive 1995". В кінці великого Євротуру команду покинули Ян Томас, а їх місця згодом зайняли гітарист Хеньо Ріхтер і барабанщик Даніель Циммерман. Дірк ж переключився на бас, і таким чином сформувався найбільш стабільний склад "Gamma Ray". У 1997-му група випустила EP "Valley of the Kings" і альбом "Somewhere Out In Space", присвячений космічної тематики. Два наступні роки колектив провів у гастрольних поїздках, після чого продовжив космічні дослідження на диску "Powerplant". Наступ міленіуму "гамма-промені" відзначили випуском збірки кращих речей "Blast from the Past", а в 2001-му повернулися з роботою "No World Order", зробленої в дусі класичного хеві 80-х.

Відкатавши тур на підтримку цього диска і зробивши невелику перерву, команда знову відправилася на гастролі, протягом яких виконувала в основному рідкісні речі. На основі концертів у Барселоні та Страсбурзі, що відбулися в рамках цього туру, був випущений концертний альбом "Skeletons In The Closet". Нова ж студійна робота від "Gamma Ray" з'явилася у вересні 2005-го, причому на "Majestic" колектив повернувся до свого фірмовому мелодійному металу.

Читате також