Одним з найцікавіших музикантів, яких подарували світу Британські острови, є Гері Мур. Він народився 4 квітня 1952 року в Белфасті (Північна Ірландія). Як і багато підлітків того часу, Гері відкрив для себе рок н рол з допомогою Елвіса Преслі і "Beatles". Трохи пізніше він побачив виступи Джимі Хендрікса і Джона Майалла і поринув у багатий світ блюзу.
Проте найбільший вплив на Мура надав Пітер Грін, якому музикант згодом присвятив один зі своїх альбомів. Першою групою Гері Мура була "Skid Row", де він познайомився з Філом Лайнотт.
З цією командою гітарист записав три альбоми, після чого зібрав "Gary Moore Band". Бенд випустив всього одну платівку ("Grinding Stone") і благополучно розвалився. У середині 70-х років Мур знову співпрацював з Лайнотт, але вже в рядах "Thin Lizzy", а також був учасником "Colosseum II". Напруженим для гітариста став 1978 рік, коли він вніс свою лепту в такі опуси як "Variations" Ендрю Ллойда Уеббера, "Moving Home" Рода Арджента і "Electric Glide" Гері Бойла.
Але найважливішим моментом було те, що в 1978-му вийшла перша сольна платівка Мура - "Back On The Streets". Прекрасна блюзова композиція "Parisienne Walkways" з цього диску з вокалом Лайнотт була видана синглом і потрапила в англійський Топ 10. На початку 80-х Мур відзначився на сольних роботах Грега Лейка і Козі Пауелла, а також записав альбом у складі "одноразового" проекту "G-Force". Після цього музикант зосередився на випуску сольних альбомів, як студійних, так і концертних, витриманих у традиційному хард-роковому стилі. Однією з кращих робіт цього періоду став диск "Wild Frontier", на якому Гері Мур звернувся до ірландських коренів.
Проте "золотий вік" Гері настав у 1990 році, коли вийшов відверто блюзовий альбом з відповідною назвою "Still Got The Blues". Платівка включала в себе як обробки класичних речей даного жанру, так і оригінальний матеріал. Спеціальними гостями на диску значилися Альберт Кінг, Джордж Харрісон, Альберт Коллінз та Бі Бі Кінг.
"Still Got The Blues" мав неймовірний успіх, і Мур згодом продовжив розробляти цю "золоту жилу". Лише в 1994-м Гері трохи відволікся для участі в супергрупа "BBM", створеної ним разом Джеком Брюсом і Джинджер Бейкером. У 1995 році ірландський гітарист віддав данину своєму вчителю, випустивши диск "Blues For Greeny". Всі речі на цьому альбомі мали авторство Пітера Гріна, і були виконані Муром на знаменитій "Les Paul", що колись належала великому блюзменів. Потім Гері вирішив трохи поекспериментувати і випустив пару альбомів ("Dark Days In Paradise", "A Different Beat"), змішавши на них кілька різних стилів.
У 2001-му вийшла платівка "Back To The Blues", на якій музикант повернувся до улюбленого жанру, але на наступний рік знову спантеличив своїх прихильників, скооперувавшись з екс-басистом "Skunk Anansie" Кес Люісом і барабанщиком "Primal Scream" Деррін Муні в проекті "Scars". Проте фани вимагали більше блюзу, і в 2004-м Гері Мур поступився їхнім бажанням, записавши диск "Power Of The Blues".