Джордж Харрісон народився 25 лютого 1943 року. На відміну від своїх майбутніх колег він виріс у благополучній сім'ї, де був наймолодшою дитиною. У підлітковому віці Харрісон, як і багато його однолітків, захопився рок-н-ролом і став освоювати гітару. До 15-ти років він досяг певних результатів і був прийнятий у групу Леннона, яка звалася "Quarrymen".
У "Beatles" Харрісон постійно знаходився в тіні зоряного тандему Леннон-Маккартні. І хоча він також міг складати прекрасні пісні, всього двадцять композицій, що належали його перу, потрапили на альбоми ліверпульської четвірки.
У середині 60-х Джордж серйозно захопився індійською музикою і з цієї причини освоїв сітар. Свої уподобання Харрісон явно відбив у 1968 році, записавши сольний альбом "Wonderwall music" в компанії індійських музикантів. Друга персональна робота Джорджа, "Electronic sound", вийшла в 1969-му. Це була експериментальна пластинка, на якій музикант спробував себе в ролі сінтезаторщіка.
За час, проведений у складі "Beatles", Харрісон накопичив багато власного матеріалу, тому після розпаду групи він випустив потрійний (!) Альбом. З "All things must pass" Джордж першим з ліверпульської четвірки вознісся на вершину чартів. Альбом записувався з продюсером Філом Спектором, чиє вміння створювати "стіну звуку" вдало підійшло до вокалу Харрісона. Найпопулярнішою композицією з цієї платівки стала дивовижна річ "My sweet lord". Однак крім слави ця пісня доставила музикантові великі неприємності. Джорджу довелося пережити звинувачення у плагіаті та розщедритися на пристойну суму.
Влітку 1971 року Харрісон організував благодійні концерти у нью-йоркському "Madison Square Garden", на яких виступило чимало відомих музикантів. За мотивами цього заходу вийшов альбом, а всі виручені гроші були передані на користь голодуючих дітей Бангладеш. Диск "Living in the material world", хоча й побував у чартах, і продавався непогано, все ж помітно поступався "All things must pass". Те ж саме можна було сказати і про наступні роботах Джорджа.
У 1981 році вийшов альбом "Somewhere in England" з піснею "All those years ago", присвяченій пам'яті Джона Леннона. У її записі Харрісону допомагали колишні колеги, Старр і Маккартні. Після "латиноамериканського" "Gone troppo" Джордж пропав зі сцени на цілих чотири роки. Однак у 1987-му музикант повернувся з прекрасним альбомом "Cloud nine", що розташувався на вершині чартів. Потім Харрісон став учасником зоряного проекту "Traveling Wilburys", записавши з цією групою дві платівки. У 1992 році вийшов концертний альбом "Live in Japan", після чого Джордж знову на довгий час зник із виду.
У 1999-му Харрісон постраждав від рук божевільного фаната, який завдав музикантові серйозні пошкодження. І якщо від наслідків цього інциденту Харрісону вдалося позбутися, то від іншої серйозної напасті - ні. У Джорджа був виявлений рак, і медицина виявилася безсила проти цієї хвороби. 29 листопада 2001 Харрісон помер. Його останній альбом, над яким музикант працював останні роки, вийшов вже після його смерті.