Great White

Ця лос-анджелеська команда, перший час носила ім'я "Dante Fox", була заснована в 1981 році. В оригінальний склад увійшли вокаліст Джек Рассел, гітарист Марк Кендалл, басист Лорн Блек і барабанщик Гері Холланд. Незважаючи на висхідну зірку глем-металу, хлопці взялися виконувати важкий блюз-рок в дусі "Led Zeppelin". Втім, попит на подібну музику ще був, і "Great White" досить швидко освоїли клубну сцену Міста Ангелів.

Випущений власними силами EP "Out Of The Night" розійшовся тиражем в 20000 копій, а пісні гурту зазвучали на місцевому радіо. Даний факт не пройшов повз увагу американського відділення "EMI", і в 1984-му ця фірма випустила дебютну повнометражку каліфорнійського квартету.

У тому ж році "Great White" завдали візит до Європи, де відкривали концерти "Whitesnake", а також колесили по Штатах в компанії з "Judas Priest". Наступний диск музикантам знову довелося записувати самостійно, оскільки незадоволена низькими продажами "EMI" розірвала контракт.

Втім, групі пощастило, і незабаром вона опинилася під крилом іншого мажорного лейблу, "Capitol", який перевидав "Shot In The Dark". До того часу Холланда змінив Оді Десброу, басухи перейшла до Тоні Монтана, а, крім того, у складі з'явився Майкл Ларді (клавішні, гітара). Відкатавши чергові гастролі разом з "Dokken", група опинилася на порозі справжнього успіху. Що вийшов в 1987-м альбом приніс команді першу платину, що обумовлювалося присутністю ряду хітів: "Rock Me", "Lady Red Light" і "Save Your Love". Не менш успішною була й наступна робота, "... Twice Shy", що забезпечила "Great White" потрапляння в національний Топ 5 з кавером "Mott The Hoople" "Once Bitten, Twice Shy". Надалі справи пішли під гору, і студійник "Hooked" взяв лише золото, а "Psycho City" залишився самим недооціненим альбомом групи.

Видавши наостанок збірник "The Best Of Great White 1986-1992", лейбл відпустив своїх підопічних на всі чотири сторони. Команда, що залишилася без мажорній підтримки, мала тепер основний заробіток з концертів, тому наступні три роки практично не вилазила з клубних турів.

Студійні роботи продовжували виходити, але зміна лейблів (також як і кадрові перестановки) стала для групи звичайним явищем. Так, "Sail Away" був виданий з допомогою "Zoo Records", "Let It Rock" з'явився під маркою "Imago", а в 1999-м Расселлу вдалося прилаштувати "Can t Get There From Here" на фірму знаменитого Джона Келоднера "Portrait Records ". У тому ж році "Great White" віддали данину своїм натхненникам, "Led Zeppelin", випустивши трібьютную платівку "Great Zeppelin". Кінець 90-х група завершила успішними гастролями в компанії з "Ratt", "Poison" і "LA Guns". Тоді ж було відзначено повернення в чарти з синглом "Rollin Stoned", але з настанням міленіуму все знову пішло нанівець. На початку 2000-го подав у відставку Марк Кендалл, а слідом за ним втекли Оді Десброу і бас-гітарист Сін МакНабб.

Расселл все ж таки умовив своїх колег провести прощальне турне, після чого офіційно заявив про розпуск групи. Деякий час Джек намагався виступати під вивіскою "Jack Russell s Great White", але нічого доброго з цього не вийшло, і в повітрі запахло реюніон. Так воно і вийшло: в 2004-му почалися переговори про возз'єднання, а в 2006-м зібралися разом Расселл, Кендалл, Ларді, МакНабб і Десброу оголосили про початок запису нового альбому.