Історія "Hanoi Rocks" веде відлік з 1979 року, коли на одній вечірці познайомилися Енді Маккой (Антті Хулкко; гітара) і Майкл Монро (Макє Фагерхольм; вокал, саксофон). Через кілька місяців вони створили команду, в яку після серії кадрових перестановок також увійшли Насті Суісайд (Ян Стенфорс; гітара), Сем Яффа (Самі Такамака; бас) і Джип Казино (Йеспер Спорре;
ударні). Восени 1980-го хлопці перебралися з Гельсінкі до Стокгольма, де знайшли менеджера в особі Сеппо Вестерінена. Вже в листопаді вийшов їх сингл "I Want You / Kill City Kills", а в січні "Hanoi Rocks" вирушили в перше турне. Незабаром у продажу з'явився і дебютний лонгплей, "Bangkok Shocks, Saigon Shakes, Hanoi Rocks", після чого гурт продовжує освоювати скандинавські території. У жовтні 1981-го група вперше відвідала Англію, де відіграла кілька концертів на розігріві у "Wishbone Ash". І хоча стилі цих команд були різні, "Hanoi Rocks" сподобалися британській публіці, і чутка про них поширилася по всьому острову.
Завдяки цьому факту фіни отримали можливість записати свій другий альбом, "Oriental Beat", в Лондоні. Англійські музичні журнали були в захваті від скандинавського мелодійного хард-року, змішаного з глем-панком, і лише "New Musical Express" видав сувору рецензію, та й то з приводу обкладинки з еротичною фоткою подруги МакКоя.
Як би там не було, але число шанувальників колективу відразу ж значно зросла. Слава про "Hanoi Rocks" дісталася й до Японії, і після виходу синглу "Tragedy" там стали регулярно з'являтися статті про гарячих фінських хлопців. У 1982 році в команду напросився Нік "Реззл" Дінглі (грав раніше в лондонських панк-групи), який пообіцяв набити Джипу морду, якщо його не візьмуть по-доброму. Маккой сам вже до того часу посварився з Казино, і тому питання швиденько вирішилося на користь Реззла. Наступним кроком до підкорення світу було турне по східним країнам, таким як Індія, Таїланд та Японія. До цього часу репутація команди була вже досить висока, і "Hanoi Rocks" уклали угоду з мажорним лейблом "CBS Records".
На виконання контракту з попередньою фірмою був випущений концертний альбом "All Those Wasted Years", після чого музиканти вирушили за океан, де під наглядом продюсера Боба Езріном зайнялися записом п'ятого студійного альбому. "Two Steps From The Move" став найбільш комерційно успішним релізом "Hanoi Rocks", а супроводжуючий сингл "Up Around the Bend" з кавером "Creedence Clearwater Revival" зайняв непогану позицію у британських чартах.
На жаль, подальше американське турне закінчилося трагедією, коли в Лос-Анджелесі музиканти вирішили відтягнутися в компанії з хлопцями з "Motley Crue". Грунтовно підпис, Вінс Ніл і Реззл вирішили покататися, і, звичайно ж, потрапили в автокатастрофу, в результаті якої останній помер. Смерть барабанщика внесла велике сум'яття в ряди "Hanoi Rocks". У колективі почалася плинність кадрів, і після випуску концертний альбом "Rock & Roll Divorce" група розпалася. Лише через багато років Енді і Майкл вирішили відродити команду. У 2001-му вийшов EP "People Like Me", а на наступний рік з'явився полнометражнік "Twelve Shots On The Rocks", записаний за участю гітариста Костелло Хаутамакі, басиста тимпа і барабанщика Лаку. Диск отримав у Фінляндії золото і "Hanoi Rocks" продовжили роботу.
У 2005-му в продаж поступив альбом "Another Hostile Takeover", на якому Монро і Маккой представили нових учасників проекту, гітариста Конні Блума і басиста Енді Крістелль. На підтримку релізу було світове турне, а в 2007-му музиканти оголосили про підхід нової повнометражки. Її випереджає сингл "Fashion" стартував на першій позиції фінських чартів.