Harem Scarem
Лонгплей супроводжувався серією синглів і кліпів, а такі пісні як "Slowly Slipping Away", "Honestly", "Hard To Love", частенько звучали в ефірі, зацікавили і закордонних слухачів. Якщо перша платівка несла в собі чистопородний AOR, то на другому диску група зробила крок у бік хард-року, чим викликала захоплення і у критиків, і у простих слухачів.
Під час туру в підтримку "Mood Swings" колектив відвідав Японію, де був записаний EP "Live & Acoustic". На своєму третьому альбомі "Harem Scarem" ще раз змінили курс і приєдналися до альтернативного руху. У результаті похмурий "Voice Of Reason" вже не мав великих хітів, і лише дрібниця "Blue" здобула деяку популярність.
Критики схвалили роботу, але у публіки цього разу була інша думка, і вона не поспішала купувати платівку. У силу причин особистісного характеру групу покинув Жене, а його місце зайняв Баррі Донахью з "Blu Bones". У 1996-му вийшов перший офіційний концертник, "Live In Japan". Його назва говорило про прихильність до творчості "Harem Scarem" жителів Країни Вранішнього Сонця, і тому наступний альбом ("Believe") був виданий спочатку в Японії (в Канаді він вийшов через кілька місяців як "Karma Cleansing"). Основні гастролі в його підтримку пройшли на островах, а після повернення на батьківщину музиканти дали всього кілька концертів. Втім, цього виявилося цілком достатньо, щоб випустити "домашній" концертний альбом "Live At The Siren". Чергова студійна робота з'явилася в 1998-му.
На "Big Bang Theory" група знову осучаснила свій саунд, зберігши фірмовий мелодизм. Продовжуючи працювати в модерновому напрямку, колектив зважився на кардинальний крок і закріпив зміни в стилістиці зміною назви. Тепер команда іменувалася "Rubber", хоча в Японії її нова платівка вийшла все ж під маркою "Harem Scarem".
Були й інші нововведення (наприклад, Лесперанс дебютував у ролі вокаліста), однак фани поставилися до всіх цих експериментів насторожено. Не сподобалося поточне положення справ і Сміту, і він зайнявся власним проектом "Juice", надавши установку в розпорядження Крейтона Доана. Випустивши ще одну модерн-рокову платівку під вивіскою "Rubber", музиканти все ж пішли назустріч своїм фанам і повернули не тільки оригінальна назва, а й втрачену останнім часом мелодику. В результаті альбом "Weight Of The Worlds" слухачі зустріли тепло, а музиканти додатково порадували їх, випустивши ранні демозаписи на збірці "The Early Ears".
На початку нового тисячоліття учасники "HS" взялися за сольні проекти, однак це не позначилося на продуктивності команди і вона як і раніше справно постачала на ринок свіжий матеріал. Альбоми "Higher", "Overload" і "Human Nature" продовжували стилістику "Weight Of The Worlds", представляючи собою суміш модерн-і мелодік-року, і лише другий з них був дещо похмуріше інших релізів.