Hatfield And The North

Кентерберійська прог-група "Hatfield and the north" була утворена восени 1972-го, хоча її передісторія почалася значно раніше. Гітарист Філ Міллер і барабанщик Піп Пайл грали в ансамблі "Delivery" ще з 1966 року. Пізніше Філ брав участь разом з органістом Девідом Сінклером в проекті Роберта Уайатта "Matching mole". У свою чергу його брат, Стів Міллер, після розпаду "Delivery" замінив Девіда Сінклера в "Caravan", де познайомився з кузеном клавішника, басистом та вокалістом Річардом Сінклером.

У 1972-му Пайл повернувся з Франції (де пробував свої сили в "Gong") і разом з Міллерамі і Річардом утворив новий склад "Delivery".

Влітку Стів і Річард пішли з "Caravan", а "Matching Mole" до того часу потихеньку загинався, так що вже в серпні-вересні "Delivery" провели перші концерти. Незабаром з колективу втік Стів Міллер, а до команди, яка змінила вивіску на "Hatfield and the north" приєднався Девід.

Від ранніх днів групи залишилася лише один запис на французькому телебаченні, де "Хетфілд" з'явилися в компанії Роберта Уайатта. У музиці колективу було занадто багато імпровізацій, що сильно не подобалося Девіду, і в січні 1973-го він перебрався в "Caravan". Утворену вакансію зайняв Дейв Стюарт, який допоміг створити фірмовий саунд "Hatfield and the north" як з допомогою свого органу, так і з електропіано "Fender Rhodes". До середини 1973-го команда обзавелася контрактом від "Virgin records" і засіла на півроку в "Manor studios".

У цій студії, що була також притулком інших кентерберійцев типу Роберта Уайатта і Майка Олдфілда, був записаний дебютний (переважно інструментальний) альбом групи. Незважаючи на те, що половину матеріалу написав Стюарт, всі інші учасники ансамблю теж внесли свою лепту.

У жовтні 1974-го "Hatfield and the north" записали сингл "Let s eat (Real soon)" / "Fitter Stoke has a bath", а також ще пару композицій, що потрапили на "вірджіновскій" семплер. До створення другого полнометражнік група приступила трохи пізніше, в січні 1975-го. Зачинившись у студії "Saturn" музиканти провели на світло чудову платівку, "The Rotters Club". Один тільки двадцятихвилинний опус Стюарта "Mumps" з його постійними гармонійними і ритмічними змінами чого коштував! На альбомі присутні і інші "ласі шматочки" типу чудовою штучки Пайла "Fitter Stoke has a bath" і зробленою в дусі боса-нова міллеровський "Underdub".

На жаль, після виходу "The Rotters Club" ансамбль розпався, хоча згодом музиканти співпрацювали між собою в інших проектах. У 1990 році відбувся швидкоплинний реюніон "Hatfield and the north", коли група виступила на одному з телевізійних каналів. Правда, Стюарт відмовився брати участь у цьому дійстві, і його замінила тодішня подруга Пайла Софія Доманчіч.