HIM
гітара) і Юхана Рантала (ударні). У 1996-му вийшов EP "666 Ways to Love", а на наступний рік підоспів і повноформатний альбом, "Greatest Lovesongs, Vol. 666". Готичний метал з сатанинським присмаком сподобався слухачам, і диск зайняв у національних чартах четверте місце. Особливу популярність здобули пісні "Your Sweet 666" і "When Love & Death Embrace", що вийшли також і в сінгловий форматі.
Крім того, "Greatest Lovesongs, Vol. 666" містив пару каверів: "Wicked Game" від Кріса Айзека і "(Don t Fear) The Reaper" від "Blue Oyster Cult". У 1998-му "HIM" гастролювали у себе на батьківщині, а також змінили клавішника на Юссі-Мікко Салмінен. Трохи згодом постало питання про новий ударнику, і місце Рантали зайняв Гас Ліпстік (р. 8 лютого 1979).
Під кінець 1999-го вийшов альбом "Razorblade Romance", з появою якого популярність команди переступила межі Фінляндії. Сингл "Join Me in Death" посів перше місце в Німеччині, і тому "хіміки" випустили спеціально для цієї країни ще пару міньйонів, "Right Here in My Arms" і "Gone With the Sin". Обидві композиції потрапили у Топ 20, а сам альбом очолив і фінські, і німецькі чарти. Після виходу "Razorblade Romance" клавішні перейшли до Емерсона Бертону (р. 17 жовтня 1974), і з того моменту склад на довгий час стабілізувався. Диск "Deep Shadows And Brilliant Highlights" також очікував комерційний успіх, і популярність "HIM" у себе на батьківщині досягла тих висот, які в 80-х займали "Hanoi Rocks". На церемонії "Finnish Music Awards" колектив здобув перемогу у двох номінаціях: "Група року" і "Альбом року".
Навесні 2003-го в продаж поступив лонгплей "Love Metal", назва якого досить точно відображав стиль, в якому останнім часом робота група. З цим опусом "HIM" не тільки продовжили домінувати в німецьких і фінських чартах, але також пробилися на хороші місця у престижних хіт-парадах Англії та Америки.
На наступний рік Віллі і компанія зметикували що в їх загашнику накопичилося достатньо хітів, щоб випустити перший "Greatest Hits". Компіляція "And Love Said No" включала в себе також парочку раніше нереалізованих пісень - заголовний трек і кавер Ніла Даймонда "Solitary Man". У 2005-му "хіміки" продовжили підкорювати нові висоти, і їх альбом "Dark Light" дебютував у гарячій двадцятці "Billboard". Диск містив два великих хіта, "Wings of a Butterfly" і "Killing Loneliness", на кожен з яких було знято кліп. Американський тираж "Dark Light" перевищив півмільйона примірників, і таким чином "HIM" стали першою командою фінської, що подолала цей рубіж. Популярність групи на той момент була дуже висока, і музиканти виступили на головній сцені фестивалю "Download" разом з "Black Sabbath" і "Velvet Revolver".
В кінці 2006-го і початку 2007-го вийшли ще дві компіляції, "Uneasy Listening Vol. 1" і "Uneasy Listening Vol. 2". Перша з них містила в собі альтернативні версії відомих пісень, а на другу потрапили в основному рідкісні треки. Чергова студійна робота, "Venus Doom", вийшла у вересні 2007-го.