Ildjarn

Першою спробою Ільдьярна заявити про себе стала команда "Thou Shalt Suffer", яку він заснував у 1991 році зі своїми земляками, Іхсанов і самоти. Банда нарізала модний на ті часи дез, але при цьому відрізнялася особливою похмурістю. Група залишила після себе одну репетиційну плівку, одну семідюймовку і одне демо під назвою "Into the woods of Belial".

Однак Ільдьярну хотілося незалежності, і тому з 1992 року він почав творити під власним ім'ям. Зібравши воєдино гнів, лють і ненависть, музикант видав своє перше демо, "Seven harmonies of unknown truths". З інтервалом у рік за ним вийшли ще дві демки: "Ildjarn" і "Minnesjord".

На початку 1993-го Ільдьярн об'єднався з своїм давнім знайомим Нідхоггом для запису семідюймовкі "Norse". Цей EP вийшов роком пізніше на лейблі Самот "Nocturnal art productions". У 1996-му з'явилося ще одне спільне творіння музикантів - MCD "Svartfrad" (цього разу диск видавався на фірмі самого Ільдьярна "Norse league productions").

Обидва релізу дещо відрізнялися від сольних опусів Ільдьярна (за рахунок використання драм-машини), але в будь-якому випадку не призначалися любителям легкої музики. У 1995 році вийшов перший полнометражнік, "Det Frysende Nordariket", що увібрав в себе матеріал з "Norse", "Ildjarn" і "Minnesjord". Слідом за ним з'явився ще один CD, "Ildjarn", на якому були представлені вже нові композиції. Пік творчості Ільдьярна припав на 1996 рік, коли він видав цілих три альбоми.

Перший з них, "Forest poetry", представляв собою неотполірованний спрощений норвезький метал. На цій роботі Ільдьярн вперше використовував англомовні тексти. Другий диск до повного здивування слухачів містив тільки ембієнт. Таким чином, музикант, багато часу прослонявшійся по норвезьких горах і лісах, спробував передати енергетику рідної природи.

Третій опус, "Strength and anger", повністю відповідав своїй назві і означав повернення до похмурої музики. Після виходу цієї платівки новини про діяльність Ільдьярна стали з'являтися все рідше і рідше, і вже почали говорити, що він зовсім відійшов від справ. Проте чутки були дещо перебільшені, оскільки вже в 1997 році Ільдьярн за участю Нідхогга почав готувати продовження "Landscapes". Їх творіння "Hardangervidda", поділене на дві частини, з'явилося в 2002 році.

Незадовго до того несподівано вийшов міні-альбом "Son of the Northstar", зроблений в більш звичному для Ільдьярна стилі. Запис ця містила композиції 1995 року і була видана фірмою "Full moon productions" без дозволу самого музиканта. Поява нових робіт викликало хвилю інтересу і до старих записів Ільдьярна. Тому в подальші роки були перевидані його ранні опуси, а також вийшла друком компіляція з лаконічною назвою "1992-1995".