Ill Nino

Група з Нью-Джерсі, що складається з південноамериканців і латиносів, відкрила нову грань ню-металу, додавши туди запальні латинські ритми і акустичні гітари фламенко. За словами засновника команди Дейва Чаваррі основна ідея полягала в тому, щоб звучати якомога важче і в той же час якомога мелодійніше. Початок історії було покладено наприкінці минулого тисячоліття, коли колишній учасник "MOD"

і "Pro-Pain" барабанщик Чаваррі зібрав команду під назвою "El Nino". Очолювана вокалістом "Merauder" Йоргом Росадо, банда швидко набирала обороти, виступаючи на розігріві в таких колективів як "Hatebreed" і "Fear factory".

Нищівні гітари, надривний вокал, суміш англійської та іспанської, помножені на латинську чутливість, зробили свою справу, і пісні "El Nino" зазвучали на радіо, а в пресі з'явилися перші позитивні відгуки. Але проект довелося на деякий час заморозити, оскільки Чаваррі відправився в турне з "Soulfly", замістивши там норовливого Роя Майоргу.

На гастролях Дейв отримав потужний заряд енергії і, повернувшись додому, знову зайнявся своїм проектом, змінивши вивіску на "Ill Nino". Оскільки Чаваррі вирішив працювати в більш мелодійному ключі, то необхідно було поновити склад, замінивши в першу чергу вокаліста. На цю посаду цілком підійшов виходець з Бразилії Крістіан Мачадо, і "Ill Nino" приступили до роботи в такій конфігурації: Чаваррі, Мачадо, Марк Ріццо (гітара), Джардель Пайсанте (гітара), Лазаро Піно (бас) і Роджер Васкес (перкусія, екс-"Ricanstruction"). Спільні концерти з "Kittie", "Soulfly" і "Snapcase" продовжилися вдалим появою групи на фестивалі 2000 року "March Metal Meltdown" в Нью-Джерсі.

Значну підтримку команді надавала одна з найбільших молодіжних радіостанцій "WSOU", частенько ставила її пісні в ефір. Все в тому ж 2000-м на "CIA recordings" вийшов міні-альбом "Ill Nino", що містив сім треків. Незабаром за справу взялася компанія "Andy Gould management", зорієнтована групу на запис першого лонгплея.

До продюсерської роботи разом з Дейвом Чаваррі був притягнутий ветеран Рон Сент-Жермен, відомий своєю співпрацею з "Tool", "311", "Soundgarden", "Creed" та іншими. Після довгих тижнів напружених сесій альбом "Revolution ... Revolucion" вийшов у світ на "Roadrunner records". "Ill Nino" вдалося створити цілком гідну платівку з англо-іспаномовними текстами і різнопланової музикою, що поєднувала мелодійність ("Unreal"), душевність ("Rumba") і тяжкість ("I Am Loco"). Випустивши диск, група багато гастролювала, причому більшість її концертів проходило з аншлагами. Прийняли участь музиканти і в традиційному "Оззфесте". Після повернення з Європи, де вони ділили концертні майданчики з "Raging speedhorn" і "Pitchshifter" хлопці знову відправилися в студію, щоб порадувати фанів своїм черговим творінням під робочою назвою "Confessions".

На цей раз продюсерську роботу Чаваррі розділив з Бобом Марлетт ("Saliva", "Black Sabbath"). У процесі сесій група мирно розсталася з двома своїми колегами - гітаристом Марком Ріццо і перкусіоністом Роджером Васкес. Після нетривалих пошуків заміна їм знайшлася в особі Арью Ластера (гітара, екс-"Machine head") і Денні Коут (перкусія, екс-"God is I", "Point4hope").