Immolation
Лише в 1991-м на "Roadrunner records" вийшов дебютний альбом, "Dawn Of Possession". Диск був зроблений якісно, але, на жаль, загубився у вирі клонів дез-жанру. До речі, тарабанив на ньому вже новий учасник "Immolation" Крейг Сміловський.
З випуском наступної платівки музиканти дуже не поспішали, і пройшло три роки до того моменту, коли лейбл, зневірившись дочекатися від групи будь-яких переміщень, розірвав контракт. Нові господарі, "Repulse records", замість повноцінної студійної роботи отримали збірку з ранніх записів і декількох концертних треків.
Історія з контрактом повторилася, але "Immolation" зуміли вибратися з положення, що навряд чи вдалося б багатьом іншим командам, допускавшим така перерва між сесіями. Зав'язавши в 1996 році відносини з "Metal blade" і змінивши в черговий раз ударника (ним став Алекс Хернандез), хлопці нарешті опинилися в студії. На наступний рік на світ нарешті з'явився другий довгоочікуваний полнометражнік "Here in after". Виявилося, що музика групи витримала перевірку часом, і хоча композиції стали трохи складніше і заплутаніше, але залишалися досить важкими і агресивними.
Подальшому просуванню команди сприяли спільні гастролі з колегами по цеху "Cannibal corpse" і "Six feet under". Протягом туру 1997 музиканти почали потихеньку готувати матеріал для наступного альбому, сесії якого відбулися наступного року. Вихід платівки затягнувся ще на рік через проблеми з оформленням обкладинки.
Тим не менш, матеріал звучав досить свіжо, підтверджуючи майстерність музикантів. З появою "Failures For Gods" група досягла статусу хедлайнерів, в якому вона провела послідувало європейсько-американське турне. На цей раз "Immolation" не стали витримувати паузу між релізами, і на наступний рік викинули на ринок новий альбом, що став їх кульмінацією багаторічної роботи. Композиції стали ще важче і похмурішим, але разом з тим відвертіше і емоційніше. Промоушен "Close to a world below" влаштували в американському турне в компанії з "Six feet under". На час цих гастролей вігни підміняв Джон Макенті, а на наступний рік довелося тимчасово замінити Уїлкінсона (його місце займав Білл Тейлор з "Angel corpse").
На початку нового тисячоліття були підписані нові контракти на випуск платівок групи - з американської "Olympic records" і французької "Listenable". У 2002-му за участю продюсера Пола Орофіно вийшов черговий альбом, "Unholy cult".