Impetigo

"Impetigo" були засновані в липні 1987-го басистом та вокалістом Стевен і гітаристом Марком. Незабаром у їх компанії з'явився ударник Ден, і таким чином перший склад групи був укомплектований. У листопаді хлопці випустили концертну демку, має назву "All We Need Is Cheez". Там був записаний настільки екстремальний хардкор, що інтерес до нього проявили лише найвідчайдушніші представники андеграунду.

Наступні півтора року музиканти були зайняті написанням нового матеріалу і рідкісними клубними виступами. Намагаючись зробити саунд більш важким і брутальним, "Impetigo" вирішили додати до складу другого гітариста.

Довго його шукати не довелося, і на цю справу підписали гуртожитській сусіда Марка, Скотті. З його допомогою було записано студійне демо "Giallo". Саунд на ньому дійсно поважчав і представляв собою суміш дета і грайндкора з легким нальотом нойзкора. Тепер андеграунд проявив до банди більшу увагу, і "Impetigo" навіть надійшла пропозиція від "Wild Rags Records" на випуск одного альбому.

Після оформлення паперів хлопці вирушили до студії "Creative Spaces", де до лютого 1990-го підготували дебютну платівку. Однак у продаж диск надійшов лише в листопаді, оскільки довелося передруковувати обкладинку, на первинному варіанті якій були зображені сцени канібалізму, розчленування та інші гидоти. "Ultimo Mondo Cannibale" був непогано зустріли у колах андеграунду і відносно непогано продавався для такого екстриму. Альбом навіть засвітився у чартах однієї з радіостанцій, потрапивши там на 96-е місце. Наступним релізом "Impetigo" став раритетний нині EP "Buio Omega", випущений лейблом "A Whisper In Darkness". На платівку потрапили ремікси з сесій "Giallo" і один новий трек "Harbinger Of Death".

Наступний міні-альбом був записаний навпіл з німецькими друзями музикантів, групою "Blood". Завдяки цьому релізу про "Impetigo" дізналися і в Європі. Потім настав час для випуску другого лонгплея, і група знову скористалася послугами "Wild Rags". "Horror Of The Zombies" був записаний восени 1991-го, а в продаж поступив влітку 1992 року.

Цей альбом, так звана "поема про канібалів", став, мабуть, найкращою роботою колективу. Саунд на ньому став ще більш важким і похмурим і детовим. Відчувався вплив таких команд як "Carcass", "Autopsy", "Repulsion", "Master", але при цьому "Impetigo" зберігали унікальне звучання. За шість років свого існування гурт нечасто з'являлася на публіці, відігравши за цей час всього близько тридцяти концертів, і разів п'ять відзначившись на різних фестивалях. У 1993 році після участі в "Milwaukee Metalfest VII" команда вирішила згорнути свою діяльність. Надалі Стевен якийсь час грав в дум-проекті "Insomnia". Через п'ять років Марк раптом виявив, що народ досі цікавиться творчістю "Impetigo".

Він зв'язався з "Wild Rags", щоб перевидати ранні опуси групи на CD, але ініціативу перехопив німецький лейбл "Morbid Records", який і реалізував цю ідею. На початку третього тисячоліття статус "Impetigo" все ще залишався високим і колектив удостоївся трібьютного альбому, у записі якого взяли участь "Blood Duster", "Vastion", "Mortician", "Exhumed", "Deceased", "Impaled" та інші екстремали . У 2007 році відбувся одноразовий реюніон класичного складу, який виступив на "Central Illinois Metalfest".