Japan
1 грудня 1959, ударні). Перші спроби музикування квінтету носили глем-роковий характер в дусі Девіда Боуі та "New York dolls". Вокал Сільвіан дуже сильно був схожий на Брайана Феррі, через що "Japan" частенько порівнювали з "Roxy music". У 1977 команда виграла конкурс музикантів, що проводиться "Ariola-Hansa", в результаті чого було підписано контракт з цим німецьким лейблом.
У березні 1978-го вийшов дебютний лонгплей, "Adolescent sex", а восени того ж року пішов другий, "Obscure alternatives". Обидва релізу пройшли малозамеченнимі як вдома, так і в Америці, зате привернули увагу жителів Країни Вранішнього Сонця (напевно японцям сподобалася назва "Japan").
Солідний прорив група зробила з випуском "Quiet life", альбому, який тримав новаційних суміш арт-року з східними фішками. Супутнє турне пройшло з успіхом, причому краще всього команду брали знову ж таки в Японії. Незважаючи на такий стан справ, "Hansa" відмовилася фінансувати черговий альбом. Інтерес до групи виявили кілька інших великих лейблів, з яких "Japan" зупинилися на "Virgin records". Дебютом на новому місці став альбом "Gentlemen Take Polaroids", що вийшов в 1980 році. Музичні рамки команди ще розсунулися, відчувалися різні екзотичні впливу, а саунд став більш атмосферним.
Здібності Сільвіан як композитора та аранжувальника значно виросли, і він став лідером колективу. Однак це призвело до розбіжностей, і Дін і Карн стали більше часу проводити "на стороні". Зрештою, перед записом "Tin drum" Роб Дін оголосив про свій відхід, погодившись відіграти останні декілька британських і японських концертів.
У "Tin drum" були намішані фанк і східні мотиви, попсові мелодії та експериментальні текстури. Платівка вийшла дуже вдалою, а сингл "Ghosts" з неї зайняв хороші позиції в англійських чартах. Пішла ще низка успішних синглів, але справа вже рухалося до заходу. Конфлікти між колегами відбувалися все частіше і частіше і досягли апогею, коли Девід Сільвіан відвів подружку Міка Карна. Помучившись ще трохи і відігравши останні концерти в Японії, в 1982 році музиканти прийняли рішення розпустити "Japan". Вже після розпаду, на наступний рік у світ вийшов прощальний концертний альбом "Oil on canvas". Цей альбом, який містив також частина студійного матеріалу, посів у Британії п'яте місце.
Колишні колеги зайнялися сольною кар'єрою, яка найбільш вдало склалася у Девіда Сільвіан. У 1991 році четверо "джапановцев" (без Діна) об'єднувалися під вивіскою "Rain tree crow". Випустивши однойменний альбом, який мав дуже мало спільного з творчістю "Japan", вони знову розійшлися в різні боки.