Jeff Healey Band

Один з найбільш видатних канадських гітаристів Джефф Хейлі почав освоювати свій інструмент вже з трьох років. До шести років він вже щосили виступав на публіці, а коли розміняв другий десяток, то змінив вже не одну команду і перепробував всілякі стилі. У 14 років Хейлі працював музичним спецом в "Canadian Broadcasting Corporation", а незабаром після цього на молоде дарування звернув увагу маститий блюзмен Альберт Коллінз, з яким Джефф розділив сцену в "Toronto s Albert s Hall".

А в 1986 році на ванкуверському "Expo 86" Хейлі виступав в одному сеті разом з Бі Бі Кінгом і Стівом Реєм Военом.

Роком раніше доля звела Джеффа з Джо Рокменом і Томом Стефеном, з якими він і організував "Jeff Healey band". Музиканти заснували свій власний лейбл і випустили на ньому перший сингл "Adrianna" / "See the light". Платівка отримала схвальні відгуки і завдяки цьому група отримала контракт від "Arista records".

У 1988-му ця фірма випустила дебютний альбом, "See the light", що містить як оригінальні композиції "Jeff Healey band" так і кавери Джона Хайатт, "ZZ top" та інших виконавців. Диск чекав грандіозний успіх - 300000 проданих копій в Канаді і "платина" - у Штатах. Крім того, супутній сингл, "Angel eyes", зайняв 5-й рядок у чартах "Біллборда", а сам Хейлі був номінований разом з Сантаной на звання "найкращого інструменталіста". Весь наступний рік Джефф співтовариші красувалися на обкладинках музичних журналів та огреблі купу нагород. З клубних майданчиків "Jeff Healey band" перебазувалися на стадіони, а їхні пісні прозвучали у саундтреку до фільму "Road house".

У 1990 році група, розрослася до шести учасників, випустила другий альбом, "Hell to pay". До запису пластинки були залучені такі зірки як Марк Нопфлер, Джефф Лінн, Пол Шаффер і Джордж Харрісон, чий кавер "While My Guitar Gently Weeps" потрапив на альбом і ще з'явився у вигляді синглу. На американському континенті диск мав трохи менший успіх, ніж його попередник, але розійшовся по всьому світу в кількості 2000000 примірників.

Наступний реліз, "Feel this", відбувся в 1992 році. На цей раз класичний блюз-рок був розбавлений баладами, а подекуди траплялися навіть репові елементи. Пішли чергові гастролі, з яких виділявся спільний тур з "Bon Jovi" і виступ на розігріві у самих "Роллінгів". Трохи відпочивши від концертів, учасники "Jeff Healey band" вирішили віддати належне свої коріння і записали альбом "Cover to cover", складений з класичних блюзових і рок-номерів. Поки платівка бовталася у чартах, музиканти взяли участь у створенні пари саундтреків.

Після цього "Jeff Healey band" пішли з "Arista records", справедливо вважаючи, що давно вже пора дозволити собі невеликий відпочинок. Правда, цей період затягнувся на цілих п'ять років, але зате у Джефа, Джо і Тома було достатньо часу на підготовку п'ятого альбому. Нарешті робота була закінчена і 21 березня 2000 року в "Indian Motorcycle Club" в Торонто група представила на суд слухачів композиції з "Get me some", свого чергового шедевра.