Joe Walsh

Цей музикант відомий, перш за все, як член "Eagles", хоча за всю свою кар'єру він випустив чимало сольних альбомів, а також встиг попрацювати з багатьма іншими артистами, такими як Рінго Старр, "America", Бі Бі Кінг, Білл Вайман, Карл Перкінс, "ELP", Джон Ентуістл, Лайонел Річі, Рей Манзарек, Річард Маркс, Стів Уінвуд, Майкл Стенлі і т.д.

Джо Уолш народився 20 листопада 1947 року у місті Вічіта, штат Канзас. Освоївши в юнацтві гобой і кларнет, Джо потім переключився на бас-гітару і почав виступати у містечкових командах типу "G-Clefs" і "Nomads". Після закінчення школи Уолш вступив до Кентський Державний Університет, під час навчання в якому очолював студентську групу "Measles". Саме в цей період Джо перейшов з басухи на нормальну шестіструнку.

У 1969 році Уолш увійшов до складу пауер-тріо "The James Gang", що базувався в Клівленді. Саме з цією командою Джо вперше скуштував смак слави, оскільки два з чотирьох альбомів "James Gang", випущених в 1970-71 роках, отримали золотий статус.

Незважаючи на успіх групи, музикант вирішив шукати свій власний шлях і, упакувавши валізи, відправився в Колорадо. Там він зібрав проект "Barnstorm", який в 1972 році випустив однойменний альбом. Проте результат не задовольнив Уолша і незабаром він почав працювати соло. Його першою самостійною роботою стала платівка "The smoker you drink, the player you get". Завдяки хітової композиції "Rocky mountain way", частенько вращавшейся в радіоефірі, диск потрапив у гарячу десятку. Джо зрозумів, що він на вірному шляху і зосередився на сольній творчості, хоча не гребував і роботи на стороні.

До середини 70-х Уолш заробив славу неординарного гітариста і талановитого музиканта і тому був запрошений в "Eagles" замінити пішов Берні Лидон. З "Орлами" Джо провів більше чотирьох років, записавши з ними "The long run", "Eagles Live" і незабутній "Hotel California". Треба відзначити, що Уолш привніс в "Eagles" жорстке звучання, притаманне таким треках як, наприклад, "Life in the Fast Lane".

За час перебування в орлиному гнізді Джо також встиг випустити пару власних робіт: концертний альбом "You can t argue with a sick mind" і студійник "But seriously folks". Останній з них приніс музикантові хіт "Life s been good", в якому він пародіював життя рок-зірок. Іншою популярною штучкою стала пісня "All night long", що прозвучала у фільмі "Urban Cowboy" і увійшла в кращу американську двадцятку. Після розпаду "Eagles" Уолш продовжив штампувати сольні альбоми, але комерційного успіху вони не мали, і Джо згорнув їх виробництво.

Лише після того, як возз'єдналася орлина зграя вломилася на верхівку "Billboard" з "Hell freezes over", музикант вирішив заробити на цій справі і випустив дві збірки "Бест". Так чи інакше, але заслуги Уолша були гідно оцінені саме завдяки "Eagles", коли в 1998 році він разом з усією групою був введений в "Зал Слави Рок-н-Ролла".

Читате також