John Mellencamp

Деякі вважали його клоном Брюса Спрінгстіна, проте з часом цей музикант виробив власний стиль і заслужив визнання мільйонів слухачів. Джон Мелленкамп народився в Сеймур (штат Індіана) 7 жовтня 1951 року. У 14 років він співав у соул-бенді "Crepe Soul", а пізніше був учасником та інших містечкових команд. Коли Джону стукнуло сімнадцять, його подружка завагітніла, і він як чесна людина на ній одружився.

Цей факт на час відвернув Мелленкампу від музики, оскільки паралельно з навчанням йому доводилося підробляти, щоб прогодувати сім'ю. Лише в 1974-му Джон вирішив почати кар'єру в шоу-бізнесі і з цією метою попрямував в Нью-Йорк. Там хлопець познайомився з менеджером Девіда Боуї Тоні ДеФрісом, і той організував йому контракт з "Mainman / MCA".

Перший альбом, "Chestnut Street Incident", що базувався на запозиченому матеріалі, з тріском провалився, і лейбл поспішив розірвати угоду. До речі, диск вийшов під ім'ям "John Cougar", і хоча сам Мелленкамп був проти цього, прізвисько "Пума" збереглося за ним і в наступні роки. У 1978-му музикант опинився під дахом "Riva Records". Тут Джон дебютував з роботою "A Biography", на яку теж мало хто звернув увагу.

Лише на наступний рік з'явилося промінчик надії, коли пісня Мелленкампу "I Need A Lover" у виконанні Пет Бенатар попала в Топ 40. У 1980-му Джон і сам проліз у чарти з синглами "This Time" (№ 27) та "Ain t Even Done With The Night" (№ 17), але справжній прорив стався через кілька років. Диск "American Fool", підтриманий мега-хітами "Hurts So Good" та "Jack and Diane" злетів на саму вершину "Billboard", і в кар'єрі Мелленкампу почалася золота період. З цього моменту Джон став випускати свої платівки не як John Cougar, а як John Cougar Mellencamp. Наступний альбом, "Uh-Huh", вразив гарячу десятку, і те ж саме відбулося з двома супутніми синглами. На підтримку цього диску Мелленкамп вперше відправився в якості хедлайнера.

Своє наступне творіння кугуар напхав соціальними текстами, однак це зовсім не завадило "Scarecrow" зайняти гідне друге місце. У 1987-му Джон поекспериментував з кантрі і фолком, що принесло йому такі хіти як "Paper in Fire", "Cherry Bomb" і "Check It Out". Альбом "Big Daddy", зроблений зі зрушенням в акустику, також як і попередні роботи здобув схвалення критиків, однак комерційний успіх у нього був трохи нижче.

Подібна тенденція простежувалася і на двох наступних пластинках, "Whenever We Wanted" і "Human Wheels". До речі, з початку 90-х музикант відкинув прізвисько "Cougar" і випускав диски просто під своїм прізвищем. Джон повернувся на перші рядки чартів у 1994-му, коли заспівав пісню Вена Моррісона "Wild Night". Альбом "Dance Naked", що містив цю композицію, став золотим протягом декількох місяців. Наприкінці року в Мелленкампу стався серцевий напад, і це надовго вибило артиста з колії. Джон повернувся в 1996-м з альбомом "Mr. Happy Go Lucky" і хіт-синглом "Key West Intermezzo (I Saw You First)". У 1998-му Мелленкамп перебрався з "Mercury" на "Columbia", а на наступний рік вийшла збірка каверів і анрелізов "Rough Harvest".

У 2001-му за творчі досягнення артист був удостоєний нагороди "Billboard Century Award". Через два роки музикант випустив альбом "Trouble No More", складений з фолк-, кантрі-та блюзових каверів. Матеріалом власного виробництва Мелленкамп порадував своїх фанів у 2007-му. Диск "Freedom s Road" піднявся в "Billboard" до п'ятого рядка, а тільки в перший тиждень продажів розійшлися 56000 копій.

Читате також