King s X
Дуг Піннік (р. 3 вересня 1950; бас, вокал) познайомився з Джеррі Гаскіллом (р. 27 грудня 1957; ударні) коли вони грали разом з християнською командою "Petra". Трохи пізніше хлопці зустрілися з сесійним гітаристом Таєм Тейбором (р. 17 вересня 1961). У 1980-му трійця об'єднала зусилля і, назвавшись "The Edge", почала грати кавери в барах в околицях Міссурі.
У 1983 році група змінила назву на "Sneak Preview" і зосередилася на написанні власного матеріалу. У результаті на світ з'явився однойменний дебютний альбом. Команді був запропонований контракт на запис з умовою що хлопці переберуться в техаський місто Х'юстон. Коли музиканти прибули на нове місце, їх там чекав облом і обіцяна угода зірвалася. Але, плюнувши на це, вони продовжили роботу, і в підсумку справа зрушила з мертвої точки.
Одного разу команді довелося познайомитися з продюсером "ZZ Top" Семом Тейлором, і той вирішив взяти її під своє крило. У 1987 році він допоміг групі укласти контракт з нью-йоркським лейблом "Megaforce", запропонувавши однак змінити вивіску на "King s X" (що власне і було зроблено). У 1988-му вийшов дебютний лонгплей, "Out Of The Silent Planet". Незважаючи на похвалу в середовищі критиків, публіка не знала, як сприймати цей оригінальний багатожанровий альбом і не сильно-то розкуповували його. З виходом другого диска "Gretchen Goes To Nebraska" про "King s X" почали говорити в металевих колах. Пішли схвальні відгуки від учасників "Anthrax" і "Living Colour", а композицію "Over My Head" якийсь час покрутили на MTV.
На наступний рік на прилавках з'явився диск "Faith Hope Love". Даний альбом трохи не потрапив в кращу американську тридцятки (Top Contemporary Christian 30) і лише трохи не дотягнув до золотого статусу. Великий вплив на цей факт зробило участь групи у спільних європейському та американському турах з "AC / DC" і потрапляння на MTV пісні "It s Love". Надалі у колективу почалися неприємності з Тейлором, у результаті чого "King s X" розлучилися з "Megaforce". Наступний альбом, виданий на "Atlantic Records", пройшов майже непоміченим, і навіть тур на його підтримку був перерваний.
Однак це навпроти підстьобнуло музикантів, і вони взялися за роботу з подвоєним завзяттям. Результатом стали добрі позиції в американських чартах альбому 1994 року, саунд якого поважчав в порівнянні з попередниками. Після релізу "King s X" з успіхом провели спільні гастролі з "Pearl Jam" і взяли участь у другому Вудстокському фестивалі. Диск "Ear Candy" не виправдав надій "Atlantic Records", і фірма розірвала контракт з гуртом. У 1998-му команда перебралася на лейбл "Metal Blade", і разом з тим змінила свій стиль роботи. Якщо раніше музиканти працювали над матеріалом окремо, то тепер вони всі разом збиралися в студії. Крім того, "King s X" відмовилися від сторонньої продюсерської допомоги і самі займалися відповідним процесом.
Саме таким макаром були зроблені три чергових альбому, "Tape Head", "Please Come Home ... Mr. Bulbous" і "Manic Moonlight". У 2003-му трійця записала старі речі епохи "The Edge" і "Sneak Preview" і випустила їх на диску "Black Like Sunday". На наступний рік вийшов перший офіційний концертник "King s X", що став також їх останнім релізом на "Metal Blade". Надалі колектив став співпрацювати з лейблом "InsideOut Music", на якому були видані студійні роботи "Ogre Tones" і "XV".