Kix

Ця команда з Балтімора розпочала свою діяльність у 1978 році під вивіскою "Shooze". Пізніше назву змінили на "The Generators", але й воно не прижилося, і в 1981-му група стала іменуватися "Kix". До того моменту склад зазнав ряд змін і тепер включав в себе Стіва Уайтман (вокал), Донні Пеннела (бас), Джиммі Чалфанта (ударні), Ронні Янкінса (гітара) і Брайана Джея Форсітія (гітара).

За три роки активних клубних виступів колектив зарекомендував себе як найуспішнішою в Меріленді кавер-банди, а з переходом музикантів на оригінальний матеріал їм вдалося укласти угоду з "Atlantic Records". У тому ж 1981-му вийшов дебютний альбом, що містив такі стали концертними фаворитами номери як "Atomic Bombs", "Yeah, Yeah, Yeah", "The Kid", "Contrary Mary" і "The Itch".

На підтримку релізу "Kix" вирушили прочісувати клуби Східного Берегу, причому Янкінс тимчасово поступився свій інструмент Бреду Дайвенсу. Записаний з новим гітаристом другий альбом, мав кілька більш комерційну спрямованість, що можна було помітити в таких треках як "Body Talk", "Cool Kids", "Restless Bood" і "For Shame".

Після виходу "Cool Kids" Бред перебрався в "Souls At Zero", а Ронні повернувся на своє законне місце. Наступна полнометражка, випущена в 1985 році за сприяння продюсера Б'ю Хілла ("Ratt", "Warrant"), стала улюбленою роботою самих музикантів "Kix". Серед найбільш вдалих номерів "Midnite Dynamite" коштувало відзначити пріфанкованние штучки "Cold Shower" і "Sex", а також трек "Bang Bang (Balls Of Fire)", написаний у співавторстві з Кіпом Уінгер. Піка комерційного успіху команда досягла зі своїм четвертим альбомом, зробленим під керівництвом хард-рокового продюсера-ветерана Тома Верман ("REO Speedwagon", "Boston", Ted Nugent, "Cheap Trick"). Цвяхом програми "Blow My Fuse" стала балада "Don t Close Your Eyes", що оповідає про підлітковому суїцид.

Сингл з цією піснею досяг 11-го місця в "Billboard", однак на самому лонгплей було повно та інших цікавих речей: "Cold Blood", "Blow My Fuse", "Red Lite, Green Lie, TNT", "No Ring Around Rosie ". З маленьких клубів "Kix" перемістилися на більш солідні майданчики і наступні півтора року каталися в компанії "Aerosmith", "AC / DC", Девіда Лі Рота, "Ratt" і "Britny Fox".

Як це не дивно, але за платиновий "Blow My Fuse" музиканти практично нічого не отримали. Винен був кабальний контракт, а коли "кіксування" спробували обуритися, діячі з "Atlantic" понизили їх на посаді, перевівши на дочірній лейбл "East / West Records". Поки йшли розгляду, вихід чергового альбому підзатримався, а коли "Hot Wire" вийшов у світ, музичний клімат настільки змінився, що платівка залишилася незатребуваною. На підтримку релізу "Kix" провели гастролі в азіатському регіоні та на виконання контрактних зобов'язань випустили концертний альбом "Kix Live". Форс до того моменту встиг зникнути, і деякий час його заміщав Джимі К. Боунз, але вже в 1994-м Брайан Джей повернувся в рідні пенати.

На наступний рік "Kix" уклали угоду з "CMC International", проте коли випущений цією фірмою диск "Show Business" провалився, команда розпалася. Уайтмен і Чалфант пішли в "Funny Money", форс знайшов підробіток у "Rhino Bucket", та й Янкінс з Пеннелом не сиділи без діла. У 2003 році четверо оригінальних учасників "Kix" (за винятком Донні) возз'єдналися і відновили концертну діяльність групи.

Читате також