Krokus
Тепер саунд "Krokus" неабияк поважчав, а, крім того, група обзавелася власним логотипом (обидва чинники сприяли просуванню наверх). Свою третю платівку швейцарські рокери записували в Англії і, незважаючи на обмежене студійне час, якість роботи помітно покращився.
У 1978-му в колективі з'явився вокаліст Марк Сторас, а Рор і Наджелі обмінялися інструментами. Записаний цієї конфігурацією диск "Metal Rendez-Vous" став серйозним проривом у кар'єрі "Крокусів". За допомогою таких бойовиків як "Bedside Radio", "Heatstrokes", "Tokyo Nights" альбом тричі перетинав платинову відмітку у себе в Швейцарії, а також зацікавив британську та американську публіку. "Metal Rendez-Vous" вийшов на "Ariola", але попередній лейбл групи, "Phonogram", побажав легкої наживи і в терміновому порядку випустив збірник "Early Days 75 - 78".
У 1981-му "Krokus" закріпили успіх, видавши альбом "Hardware", що містив як мінімум три забійних речі: "Winning Man", "Celebration" і "Easy Rocker". Прошвирнувшісь з цією роботою за європейськими чартах, музиканти взялися за підкорення американського ринку. З новим контрактом від "Arista Records" швейцарці випустили диск "One Vice At A Time", який влучив у заокеанський Топ 100. Справжнім же тріумфом стала робота "Headhunter", тираж якої тільки в Америці перевалив за мільйон примірників. Багато з пісень з цієї пластинки стали концертними фаворитами, а з композиції "Screaming In The Night" вийшов найвідоміший "крокус"-хіт. Як не дивно, але успіх не сприяв стабілізації складу. Народ приходив і йшов, і найбільш значущим втратами стали звільнення Кайфіра (згодом він закінчив життя самогубством) і фон Рора. Однак команда продовжувала триматися і в 1984-му разом з Бобом Роком створила ще один добротний хард-рок-опус, "The Blitz". На жаль, надалі лейбл у гонитві за заробітком посилив тиск на музикантів, що мало негативні наслідки. По-перше, вихід чергового альбому подзатянулся, а по-друге, саунд групи став більш м'яким, що розчарувало багатьох крокусоманов. Справа закінчилася розлученням, і після випуску концертний альбом "Alive And Screaming" і компіляції "Stayed Away Allnight" команда перебралася на "MCA".
З повернулися фон Рором був записаний альбом "Heart Attack", проте в ході наступних гастролей вибухнув скандал, і Сторас з фон Арбом грюкнули дверима. Група незабаром розвалилася, але вже в 1990 році Фернандо за участю нових рекрутів реанімував "Krokus". Втім, тієї конфігурації вистачило на запис одного диска, і наступна глава в історії групи почалася в середині 90-х. Спочатку вийшов сингл "You Ain t Seen Nothin Yet" з кавером "BTO", а потім з'явився альбом "To Rock Or Not To Be", який повернув команді втрачений бойовий дух. До складу банди на той момент входили Сторас, Мані Маурер, Марк Колер і Стеді. Незважаючи на те, що робота вийшла досить потужною, що змінився музичний клімат не сприяв її просуванню. Справи знову пішли під гору, і коли з'явився наступний диск, зі старожилів у групі залишався тільки Фернандо.
У 2002-му в рідні пенати повернувся Марк, а іншими учасниками в той час були Патрік Аебі (ударні), Домінік Фавез (гітара) і Тоні Кастелло (бас). Зі свіжими силами "Крокуси" кинулися в бій і враз здолали вершину швейцарських чартів з одним із кращих своїх альбомів, "Rock The Block". Навздогін вийшов концертний альбом "Fire And Gasoline", однак подальше турне було зім'ято через те, що Фернандо пошкодив собі руку. Довелося фон Арби ретируватися, а його місце зайняв Менді Мейєр, який грав у "Krokus" на початку 80-х. Трохи пізніше відбулася ще одна рокіровка, і барабани відійшли у відання Стефана Шварцманом, з яким був записаний альбом "Hellraiser".