Lightning Seeds
У 1989 році Броуді все ж таки вирішив повернутися до власної творчості і записав добірку пісень, об'єднавши їх в альбом "Cloudcuckooland". Платівка вийшла на фірмі "Ghetto Records", а на обкладинці красувалося назву "Lightning Seeds". Один з перших синглів з цього альбому, психоделічної-сінтпоповий "Pure", піднявся до 16-ї позиції в британських чартах.
Броуді, бажаючи повторити успіх, перезаписав пісню "All I want", проте вона навіть не потрапила до першої сотні. Тоді Ян відклав свої спроби до кращих часів і приєднався до Сімпсону, який працював тоді в "Wild Swans". У 1991 році він все ж повернувся до назви "Lightning Seeds" і почав готувати матеріал для другого альбому. Тут музикант вперше застосував перкусійні семпли, запозичивши цю фішку у "De La Soul".
Поки Броуді сидів над своїми піснями у "Ghetto" виникли фінансові проблеми, і права на "Lightning Seeds" були викуплені фірмою "Virgin Records". Перший сингл, "The Life of Riley", ледве-ледве вповз до тридцятки кращих, а сам альбом фінішував на 53-му місці. Такий результат, а також низький рівень продажу, не сподобалися мажорному лейблу, і контракт швиденько був розірваний. У 1993 році на "LS" звернули увагу діячі з "Epic", які запропонували Броуді нову угоду. Головною умовою договору було зобов'язання Яна зайнятися своїм дітищем впритул, а не кидатися з боку в бік як було раніше (Броуді попутно з роботою в "Lightning Seeds" співпрацював з іншими артистами). Побачивши розуміння з боку лейблу, Ян ангажував сінтезаторщіка Саймона Роджерса і за підтримки декількох найманих музикантів відправився в студію.
Після закінчення сесій був зібрана повноцінна концертна команда, куди крім її лідера увійшли барабанщик Кріс Шеррок і басист Мартін Кемпбелл. Пізніше до складу були додані клавішник Алі Кейн і гітарист Пол Хеммінгс. У січні 1995 року почалися гастролі, що стартували в Англії та продовжилася в континентальній Європі. Грамотний промоушен дозволив "Lightning Seeds" вдруге прорватися в гарячу двадцятку (сингл "Change"), продажі альбому "Jollification" склали більше 600000 примірників, а Броуді нарешті обзавівся власною студією, купленої ним у Піта Тауншенда.
Тим часом фірма "Virgin" зрозуміла свою помилку і на хвилі успіху "LS" поспішила випустити компіляцію "Pure Lightning Seeds". У 1996-му Яна попросили написати пісню для англійської збірної з футболу, і він після деяких вагань погодився. Результат перевершив всі очікування і посіла першу сходинку "Three Lions" стала майже що національним гімном. Вийшов в тому ж році альбом "Dizzy Heights", який в порівнянні з попередніми роботами мав більш "живе" і мелодійне звучання, піднявся до 11-ї позиції. У 1997-му "Lightning Seeds" в оновленому складі провели успішні гастролі по Англії і випустили збірник "Like You Do ... Best of the Lightning Seeds".
Якщо наступний рік пройшов для групи спокійно, то 1999-й виявився дуже насиченим. Новий сингл, новий альбом, новий саунд (із танцювальним ухилом), нові кадрові перестановки і нові гастролі - все це довелося пережити Яну співтовариші. На початку нового тисячоліття серед шанувальників "LS" почали циркулювати чутки про розпад команди, проте вони підтвердилися лише наполовину. Офіційного розпуску групи не сталося, але було заявлено, що музиканти беруть тривалу відпустку.