Living Colour

Якщо в кінці 60-х і початку 80-х рок був квітчастим і різноманітним завдяки таким командам як "Jimi Hendrix Experience", "Sly & The Family Stone", "Santana", то в 80-х він став сегрегірованние і передбачуваним. Зламати цей штучно зведений бар'єр взялася нью-йоркська група "Living Colour", що утворилася в 1983 році. В оригінальний склад увійшли вокаліст Корі Гловер, гітарист Вернон Рейд, басист Маззі Скіллінгс і барабанщик Вілл Калхаун.

З цієї четвірки лише Рейд мав досвід роботи в шоу-бізнесі, та й то він трудився в основному на джазовому терені. Стиль "Living Colour" спочатку знаходився між джазом і фанком, але надалі музиканти стали наближатися до хард-року.

Кілька років команда розважалася концертами в нью-йоркських клубах типу "CBGB s", поки її не помітив Мік Джеггер. Головний "роллінг" узяв колектив під свою опіку, пробив запис демки і організував контракт з "Epic Records". Дебютний альбом вийшов влітку 1988-го, проте минуло кілька місяців, перш ніж на голови музикантів обрушився успіх.

В кінці року MTV взялося активно крутити кліп "Cult of Personality", і продажі "Vivid" різко поповзли вгору. У результаті альбом добрався до 6-го рядка "Billboard", а його тираж з легкістю подолав платинову відмітку. Крім того, команді пощастило провести своє перше турне на розігріві у "Rolling Stones", а в 1989-му за "Cult ..." їй присудили "Греммі" в номінації "Best Hard Rock Performance". Друга полнометражка, що вийшла в 1990 році, була досить різноманітна за стилістикою: тут крім харда і фанку зустрічалися елементи трешу, ф'южн, блюзу, хіп-хопу та панку. Успіх "Time s" був далеченько від проривного дебюту, проте 13-го рядка в "Billboard" робота все ж удостоїлася.

Популярність "Living Colour" підтвердилася участю команди в першому турі "Lollapalooza", після якого у світ вийшов міні-збірник ауттейков "Biscuits". У 1992-му в колективі почалися творчі розбіжності, в результаті чого Маззі Скіллінгс поступився місцем Дугу Уімбішу. На наступний рік група випустила альбом "Stain", відрізнявся похмурим настроєм і текстами особистісного характеру.

Платівка потрапила в Топ 30, причому, незважаючи на невелике зниження в чартах, у "Living Colour" зберігалася солідна армія шанувальників. Музиканти взялися за створення четвертого альбому, проте внаслідок того, що вони не могли прийти до єдиної думки з приводу своєї творчості, робота залишилася незавершеною, і на початку 1995-го проект розпався. Рейд і Гловер зайнялися випуском сольників, а Калхаун і Уімбіш взялися грати драм-н-басс під ім'ям "Jungle Funk". До кінця століття до останніх двом прилучився Корі, і група змінила вивіску на "Headfake", а коли напередодні міленіуму в їх компанії з'явився і Вернон, в повітрі запахло реюніон "Living Colour".

І дійсно, влітку 2001-го відбулися перші за кілька років "кольорові" гастролі, а в 2003-му на світ з'явився студійник "Collide0scope", що носив похмуро-експериментальний характер. У наступні роки вийшли два концертника (один архівний і один свіженький) і дві компіляції (раритетна "What s Your Favorite Color?" І бестовая "Everything Is Possible").

Читате також