Living End
Відповідного ударника довгий час підібрати не вдавалося, і деяка стабільність настала з появою за барабанами Джо Піріпіці. Вперше група заявила про себе в 1995-му, коли музикантам вдалося напроситися на розігрів "Green Day". Після закінчення туру, проведеного в компанії американців, колектив відвідав студію і записав перший EP, "Hellbound".
Пісні з цього диску прозвучали на деяких місцевих радіостанціях, однак серйозним проривом в ефір стала пісня "From Here On In" з другого міньйон. Після виходу "It s For Your Own Good" з Піріпіці довелося розлучитися, а його місце зайняв Трейвіс демсил, працював у манері легендарного Кіта Муна.
Покатавшись ще трохи по рідній Австралії, "The Living End" викинули на ринок сингл "Second Solution / Prisoner of Society", що дав потужний поштовх їхній кар'єрі. Пісня "Prisoner Of Society" миттєво стала національним хітом і, діставшись до четвертого рядка, провела там кілька тижнів, а потім ще довго не вилазила з Топ 50. Підоспілий в 1998-м дебютний альбом вознісся на саму верхівку австралійського чарту, а його тираж згодом неодноразово перетинав платинову відмітку. Справи групи пішли в гору, і на наступний рік вона удостоїлася двох національних нагород у номінаціях "Best Group" і "Best New Artist". Наступ міленіуму колектив відзначив другим альбомом, стиль якого відрізнявся від попередника.
Якщо на дебюті звучала суміш "Green Day" і "Stray Cats", то на "Roll On" музиканти змістили акцент у бік австралійського паб-року зразка 80-х. Втім, зміна пріоритетів не сильно відбилася на комерційний успіх, і зроблений під керівництвом Ніка Лонея ("Silverchair", "Midnight Oil") диск побував в гарячій десятці і також став мультиплатиновим.
На жаль, через деякий час після релізу "Roll On" Кріс влучив у аварію і вибув з гри більш ніж на рік. Коли ж він поправився, у відставку подав демсил, які перестала спокушати гастрольне життя. Утворену вакансію зайняв Енді Страхен, який дебютував на альбомі "Modern Artillery". Музична структура композицій на цьому диску спростилася, однак разом з тим група ще більше віддалилася від панкабіллі свого дебюту. Як би там не було, "Modern Artillery" стартував з третьої позиції і хоч насилу, але взяв платиновий бар'єр.
У 2004 році "Living End" випустили DVD-збірку відеокліпів і сінгловий компіляцію "From Here On In". Популярність групи знову пішла на підйом, і що з'явився на початку 2006-го диск "State of Emergency" дебютував у національних чартах під номером один, а його тираж вдвічі перевищив "Modern Artillery".