Love
Очолив "Love" талановитий автор пісень і співак Артур Лі. Як це не дивно, але музиканти дуже довгий час відмовлялася від гастролей, хоча в рідному Лос-Анджелесі вони вважалися зірками. Ця обставина не дозволило їм зробити який-небудь свій альбом або хоча б сингл хітом. Команда була заснована в середині 60-х років, коли Артуру було 20 років.
До того часу він вже мав дворічний досвід роботи у різних фатальних і соул-проектах. Крім твори пісень для своїх груп він написав одну річ і спродюсував сингл для Рози Лі Брукс, у якої тоді сесійним гітаристом був Хендрікс. Свою нову банду Артур спочатку назвав "Grass roots", але незабаром виявилося, що колектив з такою назвою вже існує, і йому довелося змінити вивіску на "Love".
Левову частку матеріалу для групи писав сам Лі, і лише трохи йому допомагав у цій справі гітарист Брайан Маклін. Перше натхнення вони черпали від "британського вторгнення" і творчості "Byrds". Незабаром команда уклала контракт з "Elektra", відомим лейблом, що спеціалізувалася на фолк. У 1966 році з'явився дебютний альбом "Love". Хоча матеріал був в основному оригінальним, виглядало це як помісь "Byrds" і "Stones". Найпопулярнішою піснею з цього диску стала "My Little Red Book". На час виходу другої платівки число членів колективу зросла до семи осіб. "Da Capo", що вийшов в 1967 році містив єдину композицію групи, яка змогла пробитися у штатівський Топ 40, "7 and 7 Is".
Перша сторона платівки була напхана психоделію з добавками джазових структур, інтерлюдіями іспанської гітари, а також пасажами мрійливого бароко. Друга ж сторона представляла собою суцільне джемованіе протягом 20 хвилин. Загалом диск вийшов досить цікавим, що привернуло до "Love" багатьох шанувальників.
Проте, до середини 1967-го в групі почалися розбрід і хитання, що відбувалися в основному з-за непомірного вживання наркотиків. Дивлячись на такий стан справ, "Elektra" на сесіях третього альбому спробувала замінити Лі, а потім Макліна сессіонщікамі, але ті обурилися і самі прописали свої партії. У результаті на світ з'явилася одна з кращих платівок в історії рок-музики, "Forever Changes". У Штатах вона, правда, не отримала належного визнання, зате дуже добре була прийнята в Англії, а критики продовжують захоплюватися їй і до цього дня. І все було б добре, але Лі спало на думку розігнати майже весь склад. Іншу історію "Love" можна віднести до історії Артура Лі та його групі супроводу. Альбоми стали не такими яскравими, як перші три, і популярність "Love" значно впала.
Спроба відродження оригінального складу групи була зроблена в 1974 році, коли музиканти записали "Reel to Real". Після цього Лі працював в основному соло.