Lucifer Was
У 1970-му до них в партнери напросилася ще трійця хлопців (Тор Енген, Кнут Енга і Ейнар Брюу), а що утворився секстет отримав ім'я "Ezra West". Незабаром після старту виявилася перша проблема - басистів виявилося двоє (Арільд і Ейнар), і тому перший з них спробував перейти на перкусію, а потім взагалі перейшов в освітлювачі. До 1972 року групу також покинули Енга і Лангбратен, а замість них склад поповнився Андерсом Севальдсоном (флейта), Дагом Стенсенгом (вокал, флейта) і Яном Одегард (орган).
На даному етапі музиканти вирішили змінити вивіску на "Lucifer", але оскільки "Люцифера" виявилося вже предостатньо, то назва злегка підредагувати, і команда стала іменуватися "Lucifer Was". Кілька років колектив давав клубні концерти в околицях Осло, а одного разу навіть виграв конкурс під назвою "Ragnarock".
На жаль, найбільшого на той час група не досягла і вже в 1974-м зійшла з дистанції. У середині 70-х робилися жалюгідні спроби відродити проект, але вони швидко припинилися, а реальне повернення "Люцифер" відбулося лише 20 років потому. У 1995 році Ейнар виявив старі записи "Lucifer Was" і зрозумів, що вони не загубили актуальності. Незабаром він зібрав своїх колишніх колег (за винятком Яна), і стара гвардія приступила до репетицій. Гралися в основному древні речі (періоду початку 70-х), які й склали основу дебютного альбому "Underground And Beyond", що вийшов в 1997 році. Незважаючи на "доісторичне" походження, коктейль "sabbath-tull" припав публіці до смаку і тому розкуповувався вельми непогано.
Музикантів цей факт, звичайно ж, порадував і, відігравши кілька фестивальних концертів, вони відправилися в студію готувати свіжий матеріал. Якщо дебютну платівку вони продюсували самі, то на запис другого альбому був запрошений їх старий знайомий Рольф Кьернет. Спочатку планувалося витримати "In Anadi s Bower" в тому ж ключі що і "Underground And Beyond", проте Рольф запропонував піти вперед і додати в саунд більше клавішних і меллотронов.
Зміни торкнулися не тільки звучання "Lucifer Was", але також і складу групи. Так, на альбомі був представлений новий вокаліст Джон Рудер, що володів потужним і чистим голосіщем, а в середині сесій бенд позбувся флейти Андерса Севальдсона. Вже після релізу Стенсенг теж почав подумувати про відставку і, врешті-решт, його замінив Мортен Сейфарт. В основу третього люціферовской повнометражки лягли записи 1982 року, які Тор Енген готував для свого сольника. Робота, виконана за участю струнного квартету, включала в себе дев'ять оригінальних треків і кавер "Captain Beyond" "Armworth".
Під час запису четвертого альбому "Lucifer Was" вже не стали копирсатися в архівах, однак "The Divine Tree" міг цілком іменуватися як "Blues From Hellah Part Two". Склад на той час значно змінився, і в команді з'явилося ще два Енгена, а ось офіційних флейтистів не залишилося, тому для збереження фірмового стилю духову секцію довелося запрошувати зі сторони.