Молода фінська команда, виконуюча "тяжеляк" з ухилом в готику, з'явилася на світ в кінці 90-х років. Заснували її гітаристи Самі Ваухконен і Саулі Ківілахті. Вони разом грали в "Coarse" і ще там записали демо "Downwards". До першого складу "Lullacry" увійшли також басист Кіммо Аролуома і барабанщик Налло Остерман. Четирехструнку недовго залишалася у Кіммо, і незабаром її забрав бородатий тип по кличці Хеві.
А через деякий час група обзавелася білявої вокалісткою, якої стала Таня Кемппайнен. В кінці 1998-го було готове перше офіційне демо, "Weeper s Aeon", після чого "Lullacry" приступили до концертної діяльності.
Команда грала на розігріві у "Edguy" і "The Gathering", а, крім того, відіграла монументальні сети на "Tuska Metal Fest" і "Nummirock Festival". Фінські музичні видання відразу ж відгукнулися позитивними оглядами. Натхнені музиканти вирішили, що треба кувати залізо, поки воно гаряче і взялися до сесії першого повнометражного диска.
"Sweet Desire", що вийшов на лейблі "Heart, Trust and Respect Records", з'явився на прилавках магазинів у 1999 році. Заголовний трек з цієї платівки догодив на збірку "Millenniumliitto", виданий "Spinefarm Records". Діячам цієї фірми сподобалася музика "Lullacry", і в 2000-му вони перетягли групу під своє крило. А перед цією подією в колективі з'явився новий барабанщик, Юкка Оутінен. Команда продовжувала нарощувати армію своїх фанів, підігріваючи їх інтерес європейськими гастролями. А в 2001-м слава про гарячих фінських музикантів долетіла і за океан, оскільки другий лонгплей, "Be my God" вийшов також і в Америці.
Це був важкий та одночасно атмосферне альбом. Одинадцять треків часом нагадували творчість "HIM" і "Sentenced", проте звучали дуже свіжо завдяки прекрасному вокалу Тані. Треба сказати, що Кемппайнен завжди приваблювала основна увага преси. Яке ж було здивування публіки, коли навесні 2002 року через музичні розбіжності "Lullacry" залишилися без вокалістки.
Багато почалися передрікати швидкий кінець кар'єри групи, але музиканти не здалися і оголосили набір на вакантну посаду. Після нескінченних прослуховувань їм вдалося підібрати гідну заміну. За іронією долі нову вокалістку теж звали Таня, але прізвище, звичайно, була інша - лайн. Вона показала такі вогонь і пристрасть, що її прийняли в колектив без жодних вагань. Дебют Лайн відбувся на синглі "Don t Touch The Flame", який містив на бі-Сайді кавер "Nine inch nails" "Head like a hole". Реліз цей посів п'яте місце у фінських чартах.
Слідом був готовий альбом "Crucify My Heart", довів, що команда не тільки не втратила своєї привабливості, але при цьому ще досліджує й нові території у кросовері та альтернативу. Диск записувався в "Finnvox Studios", а в ролі продюсера виступив Мікко Кармелу ("Nightwish", "HIM", "Moonspell", "Children Of Bodom"), проделавший свою роботу бездоганно. Він, так само як і самі музиканти, постарався на славу, і "Crucify My Heart" зайняв місце в кращій фінської десятці.