Magellan

Група "Magellan" була заснована в 1985 році братами Гарднером, Трентом і Уейном. Завдяки постійним виступам ансамбль незабаром змусив заговорити про себе як про висхідній американської прог-команді. В кінці 80-х років музиканти привернули до себе увагу боса "Shrapnel Records" Майка Барнеа, колишнього менеджера "The Rods" Пітера Мортічеллі, які саме в той час заснували спеціалізований прогресив-лейбл "Magna Carta".

У 1990 році "Magellan" стали першим колективом, що підписали контракт з цією фірмою. До того моменту перший альбом, "Hour Of Restoration", був на третину готовий. Особливістю даного релізу (втім, як і наступного) стала історична спрямованість текстів.

Практично всі композиції належали перу Трента. Він же був лідер-вокалістом і виконував партії клавішних. На гітарі грав Уейн, а відповідальність за бас поклали на Хала Стрінгфеллоу. Ударника в групі не було, і музиканти використовували драм-машину, що, загалом-то, не погіршувало якість звучання. Другий диск, "Impending Ascension", був записаний практично тим же складом, і лише тільки на одному треку в якості гостя з'явився ударник "Jethro Tull" Дон Перрі.

У 1995 році "Magellan" взяли участь у створенні трібьютного альбому "Yes", записавши кавер "Don t Kill The Whale". На час сесій третього лонгплея, "Test Of Wills", Гарднер вдалося нарешті знайти постійного барабанщика, яким став Бред Кайзер. Перші два альбоми групи були дуже схожі за стилістикою, і "Impending Ascension" звучав як логічне продовження "Hour Of Restoration". На обох релізах були присутні упереміш і довгі і короткі треки, а пісні базувалися на цікавих мелодіях, які місцями раптово обривалися. Крім того, постійно зустрічалися переходи від софт-року до хард і навпаки. Все це створювало дуже цікавий ефект для слухача.

На "Test Of Wills" з'явилися деякі зміни, і композиції стали більше грунтуватися на гітарних рифах, а не на мелодіях. У 1998-му Гарднер були зайняті в проекті "Explorers Club", до якого також увійшли музиканти з "Dream Theater" і "Mr. Big". У цій компанії вони випустили альбом "Age Of Impact". А в 2000 році Трент допомагав фронтмену "Kansas" Стіву Уолшу записувати сольник "Glossalia".

Четвертий диск "Магеллана", "Hundred Year Flood", з'явився на світ лише в 2002-му. Альбом містив всього три композиції, причому одна з них, "The Great Goodnight", була розтягнута на 35 хвилин. У записі платівки колективу допомагали гітаристи Роберт Беррі і Джордж Белласе, а також такі відомі особистості як Ян Андерсон з "Jethro Tull" і Тоні Левін з "King Crimson". Кайзер на той момент вже був відсутній, а функції ударника виконував Джо Франка. "Hundred Year Flood" Трент і Уейн присвятили своєму старшому братові Джеку, загиблому під час війни у В'єтнамі. У музиці альбому відчувалися впливу "Yes", "Kansas", "ELP" і "Spock s Beard", але загалом робота звучала у фірмовому магеллановском стилі.

У 2003 році "Magellan" перебралися на лейбл "InsideOut" і, змінивши ударника на Джейсона Джанні, випустили диск "Impossible Figures". На цій платівці деяку схожість з "Kansas" посилилося, а тексти були присвячені питанням релігії і політики. Зробивши для "InsideOut" ще один компакт, "Symphony For A Misanthrope", Гарднер організували власний лейбл "Muse-Wrapped Records". У 2007-му на цій фірмі був випущений альбом "Innocent God", зроблений в дусі попередника.

Читате також