Magnum
Перший сингл, "Sweets For My Sweet", з кавером "Searchers" вийшов в 1975 році на "CBS Records". Цікаво, що партію лідер-вокалу на ньому виконав Морган, який незабаром після цього покинув склад. Надалі бас-гітара перейшла до Воллі Лоу, а, крім того, команда поповнилася клавішником Річардом Бейлі. Перша полнометражка, випущена в 1978 році на "Jet Records", мала досить скромний успіх - "Kingdom Of Madness" зайняв у британських чартах 58-у позицію.
Другий альбом, спродюсований басистом "Ten Years After" Лео Лайонсом, не досяг і цього результату, хоча виступи команди користувалися попитом, коли "Magnum" гастролювали в компанії з "Judas Priest", "Whitesnake" і "Blue Oyster Cult". Бачачи таке положення справ, музиканти на час відмовилися від студійних робіт і випустили концертний альбом "Marauder". До того ж між Тоні і Річардом виникли непримиренні розбіжності, і останній був змушений піти.
Бейлі підмінив Гренвілл Гардінг, але після туру з "Def Leppard" цей товариш поступився місцем Марку Стенвею, який привніс у "Magnum" фанкової-джазовий колорит. Перший серйозний успіх наздогнав команду в 1982 році, коли вийшов спродюсований Джефом Гліксманом ("Kansas") альбом "Chase The Dragon". Платівка зайняла 17-е місце в британських чартах, а група отримала можливість супроводжувати Оззі Осборна в його американському турі. Якщо "Chase The Dragon" породив такі концертні фаворити як "Soldier Of The Line", "Sacred Hour", "The Spirit", то наступна робота не містила явних хітів, і тому фірма "Jet Records" розірвала контракт. У колективі відразу почалися розбрід і хитання, і майбутнє "Magnum" опинилося під питанням. Хвилювання вляглися до 1985 року, причому за цей час у складі з'явилися новачки: ударник Джим Сімпсон і клавішник Едді Джордж.
Вийшов на "FM Records" диск "On A Storyteller s Night" став для гурту справжнім проривом. Слухачі отримали такі шлягери як "How Far Jerusalem" і "Les Morts Dansant", а колектив тут же знайшов мажорний контракт з "Polydor" і запрошення на фестиваль "Monsters Of Rock". Незабаром в команду повернувся Стенвей, Сімпсона змінив Міккі Баркер, і тим самим склад стабілізувався. Спродюсований Роджером Тейлором альбом "Vigilante" мав дуже хороші продажі, і "Magnum" перейшли в розряд хедлайнерів.
Два наступних опусу, "Wings Of Heaven" (Топ 5) і "Goodnight LA" (Топ 10) також були комерційно успішними, проте відносини з випускаючою компанією не заладилися, і "Magnum" довелося розлучитися з "Polydor". Якщо в 1991 році група ще виступала на майданчиках типу Уемблі, то надалі її кар'єра пішла на спад. Колектив продовжував випускати як студійні, так і концертні альбоми, однак метання від лейбла з студією і увійшла в моду "альтернатива" зробили свою справу. У 1995 році "Magnum" провели прощальне турне і оголосили про саморозпуск. Кетлі і Кларкін зібрали новий проект "Hard Rain", а вокаліст взявся також випускати сольні диски.
І все ж на початку нового тисячоліття відбувся реюніон, причому компанію Кетлі, Кларкіну і Стенвею склали бас-гітарист Ел Берроу ("Hard Rain") і барабанщик "Thunder" Гаррі Джеймс. Видавши пару опусів зі свіжим матеріалом ("Breath Of Life" та "Brand New Morning"), команда вирішила як слід відзначити 20-річчя свого найуспішнішого альбому. З цього приводу "Magnum" дали два концерти, протягом яких повністю виконали "On A Storyteller s Night", а також випустили відповідний DVD. На даному етапі Джеймс був змушений попрощатися, тому ударна установка відійшла у відання Джиммі Коплі. Новий барабанщик дебютував на альбомі "Princess Alice And The Broken Arrow", заявленому до виходу в березні 2007 року.