Mahogany Rush

Ця канадська команда з Монреаля є практично сольним проектом Френка Марино (Франческо Антоніо Маріно, р. 20 листопада 1954). Наполовину італієць, наполовину араб, цей хлопець закінчив лише сім класів, після чого закинув школу і влився в ряди хіпі. Як виявилося, хіпі це не тільки мир і любов, але й наркотики.

Не минула ця доля і Марино, якого експерименти з ЛСД довели до лікарняного ліжка. Пройшовши курс лікування, Френк вирішив направити свою енергію в більш безпечне справу. У свої 16 років він разом з Полом Харвуда на басу і Джимом Аюбом на ударних заснував "Mahogany rush". Кумиром Марино завжди був Хендрікс, і цей факт на довгі роки визначив його стиль гри.

Уклавши контракт з невеликим канадським лейблом "Kat Ai" у 1972 році група записала свій перший альбом, "Maxoom". Витриманий він був у хендріковском дусі, а композиція "Buddy" була присвячена великому Джимі. У Канаді платівка не отримала належної уваги, зате деякі пісні з неї зазвучали на FM-станціях північного сходу США.

На наступних двох альбомах Марино продовжив відточувати свою майстерність володіння інструментом, використовуючи гострі жалісливі рифи. Платівка "Strange universe" стала однією з кращих робіт у дискографії "Mahogany rush". Диск містив серію класних речей, таких як "Land of a 1000 Nights", "Moonlight Lady", "King Who Stole The Universe", "Satisfy Your Soul". Група продовжувала користуватися більшою популярністю в Штатах, ніж у себе на батьківщині, і в 1976 році контракт був переукладений з "Columbia records". Після експериментів з меллотронамі на "Mahogany rush IV" Монреальський тріо записало найсильніший альбом "World anthem".

Заголовний інструментальний трек і композиція "Requiem for a sinner" стали завсідниками багатьох північноамериканських радіостанцій. На наступний рік у світ вийшов перший концертний альбом групи, що має назву "Frank Marino and Mahogany Rush" (тепер колектив почав іменуватися саме так).

Крім власних речей альбом також містив цікаві кавери Мура "I m King Bee", Чака Беррі "Johnny B. Goode" і Хендрікса "Purple Haze" (ця композиція завжди закривала концерти "Mahogany rush"). Услід з'явився ще один "лайв", також таівшій в собі кілька перлин - "Sister change", "Woman", кавер бітлівської "Norwegian wood". Але найкращою роботою на цьому диску стала постійно крутиться в ефірі обробка ділановской "All Along The Watchtower". У 1980 році склад групи розширився до квартету, оскільки Марино притягнув в колектив свого брата Вінса (гітара). З ним були записані дві платівки, після чого у "Mahogany rush" почалися проблеми.

Спочатку пішов Джим Аюб, потім почалися проблеми з лейблом. Крім того, інтерес до гітарної музики став згасати, а публіка воліла тепер "нову хвилю". Але Френк Марино не здавався і випустив у світ кілька сольних робіт. До вивісці "Mahogany rush" він повернувся лише у 2000 році, повністю обновивши склад і записавши з ним новий студійний альбом "Eye of the storm".