Man
Уклавши контракт з "Pye Records", команда дебютувала з концептуальним альбомом "Revelation". Платівка отримала популярність в континентальній Європі завдяки композиції "Erotica", в якій імітувався оргазм, проте реліз залишився за бортом британських чартів. Другий альбом, записаний за принципом live-in-studio, відрізнявся гітарної роботою в дусі "Quicksilver Messenger Service". Після виходу платівки в перший раз втік Леонард, а його місце зайняв екс-учасник "The Dream" Мартін Ейс.
Втім, Дік був відсутній не дуже довго, і за його повернення Ейсу довелося зміститися на бас. Незабаром сталася ще одна заміна, і місце Джеффа зайняв Тері Вільямс. Коли контракт з "Pye" закінчився, "Man" перебралися на "Liberty Records", де дебютували з однойменною альбомом. Робота викликала багато позитивних відгуків, проте справжнім проривом став диск "Do You Like It Here Now, Are You Settling In?", Що породив найбільшу кількість популярних концертних номерів.
Поступово Клайв став віддалятися від колективу, і з ним довелося розлучитися. Вже без його участі були записані концертні альбоми "Greasy Truckers Party" і "Live At The Padget Rooms Penarth". За виходом цих платівок пішли чергові кадрові зміни. Ейс зі своєю дружиною зібрали групу "Flying Aces", Леонард пішов займатися сольною кар'єрою, а склад "Man" придбав такий вигляд: Міккі Джонс (гітара, вокал), Уілл Юетт (бас, вокал), Клайв Джон (гітара, вокал), Террі Вільямс (ударні, вокал), Філ Райан (клавішні, вокал). Незважаючи на триваючі і далі флуктуації група довела свою життєздатність, видавши на подив якісні роботи, "Be Good To Yourself At Least Once A Day" і "Back Into The Future". На час запису "Rhinos, Winos + Lunatics" повернувся Леонард. Цей альбом продюсував Рой Томас Бейкер ("Queen"), тому саунд вийшов трохи пригладженими.
За виходом платівки відбувся перший візит "Man" до Америки, де група нарізала кола в компанії з "Hawkwind". Записаний влітку того ж року диск "Slow Motion" мав успіх у заокеанської публіки, проте Британія його проігнорувала. Під час другого заїзду в Штати до команди приєднався її давній кумир з "Quicksilver Messenger Service" Джон Сіполліна, за участю якого був записаний концертний альбом "Maximum Darkness".
Однак перший етап існування "Man" підходив до кінця, і після виходу занадто пригладженими "The Welsh Connection" і концертний альбом із символічною назвою "Alls Well That Ends Well" було прийнято рішення про розпуск групи. Другий розділ в історії команди почалася в 1983 році, коли Міккі Джонс, Леонард і Ейс за участю екс-ударника "Gentle Giant" Джона Уезерс відновили гастрольну діяльність. Музиканти збиралися записати і студійний альбом, але через їх раздолбайства новий матеріал ("The Twang Dynasty") побачив світ лише в 1992-му. У середині 90-х в команду повернувся звільнився від контракту з "Dire Straits" Вільямс, проте його перебування у складі було недовгим, і він поступився установку Бобу Річардсу.
У 1998-му повернувся і клавішник Філ Райан (пізніше його змінив Гарет Торрінгтон), що зіграв провідну роль у продюсуванні "Endangered Species". У 2002 році був записаний альбом "Undrugged", в який крім оригінального матеріалу увійшли кавери Брайана Вілсона "Sail On Sailor" і Рея Чарльза "Georgia On My Mind". Приблизно в цей же час у зв'язку з відкрилася пухлиною мозку Міккі Джонсу довелося залишити роботу в "Man". Справу батька продовжив його син Джордж, а коли в 2004-му пішов Леонард, склад омолодився за рахунок сина Мартіна, Джоша.