Manfred Mann s Earth Band
30 жовтня 1946). Поступово забуваючи про своє джазовому і ритм-енд-блюзовому минулому, Менн повів свій колектив новою дорогою і, врешті-решт, вивів власну формулу арт-року. Перший серйозний комерційний успіх прийшов до колективу з виходом альбому "Solar Fire". Композиція "Joybringer" з цієї платівки потрапила в гарячу британську десятку, а пісня Боба Ділана "Father of Day" у виконанні "Manfred Mann s Earth Band" стала однією з концертних довгожительок.
Інший класичною роботою того періоду вважається диск "Nightingales and Bombers", що став останньою роботою для Міка Роджерса. Замінити пішов фронтмена вдалося за допомогою двох осіб: вокаліста Кріса Томпсона (р. 19 березня 1957) і гітариста Дейва Флетт.
Оновлений склад "MMEB" дебютував у 1976 році з синглом "Blinded by the light". З цієї пісні Брюса Спрінгстіна, виконаної колись автором у фолкової-акустичної манері, Манфред Менн співтовариші виготовив дивно драйвову штучку, завдяки чому група опинилася на вершині чартів "Billboard". На хвилі успіху "Manfred Mann s Earth Band" перезаписали і випустили синглом ще одну спрінгстіновскую композицію, "Spirit in the Night", раніше увійшла на диск "Nightingales and Bombers". Альбом "The Roaring Silence" був дуже популярний у всьому світі і в багатьох країнах отримав як мінімум золотий статус.
Однак поряд з "Solar Fire" інший класичною роботою "Земної Оркестру" прийнято вважати не "... Silence", а диск 1978 року "Watch". Даний альбом супроводжувався хіт-синглами "Davy s On The Road Again", "California", "The Mighty Quinn", а композиції "Chicago Institute" і "Martha s Madman" залишалися в концертних фаворитах і в новому тисячолітті. Особливий статус отримала остання пісня, що стала по суті гімном і візитною карткою групи.
На жаль, подальші роботи вже не були такими вдалими, і популярність ансамблю помітно знизилася. Перед записом "Angel Station" Флетт змінив Стів Уоллер, який розділив вокальні обов'язки з Томпсоном, присутніх робити сольну кар'єру. У 1982 році активний противник політики апартеїду Манфред Менн віддав данину своїм африканським корінням, випустивши зі своєю командою альбом "Somewhere In Afrika". Платівка містила два вдалих каверу: "Redemption Song" Боба Марлі і "Demolition Man" групи "Police". У 1983-м в "Manfred Mann s Earth Band" повернувся Мік Роджерс, а в 1986-м місце басиста зайняв Стів Кінч. Після виходу "Masque" Менн призупинив діяльність "MMEB" і в компанії африканських музикантів зайнявся записом альбому "Plains Music", складеного з мелодій північноамериканських індіанців. Над цією платівкою клавішнику допомагав працювати вокаліст Ноель МакКалло, що став згодом фронтменом "Earth Band".
Довгоочікувана чергова студійна робота "Земної Оркестру" з'явилася тільки в 1996-м, а двома роками пізніше вийшов концертний альбом "Mann Alive". Кінець 90-х і початок наступного тисячоліття Менн і компанія витратили в основному на гастрольну діяльність. Тривала студійна пауза компенсувалася випуском цікавою платівки "2006", складеної з елементів world music, класики, поп-та арт-року.