Manticora
Зрештою, футбол відійшов на другий план, і група почала давати концерти. Протягом трьох років "Fear itself" випустили три демки, проте лейбли не поспішали робити пропозиції. Інтереси членів команди стали різнитися, і в результаті майже всі розбіглися, залишивши Крістіана і Ларса удвох.
Довгий час хлопці ніяк не могли укомплектувати новий склад, поки, нарешті, у квітні 1996-го Ларс не познайомився з барабанщиком "Rip n Tear" Медсен Вольфом (р. 11 травня 1973). Ларсен запитав його чи не бажає він пограти старий добрий пауер-метал, і той погодився. Вже в перший день репетицій трійця записала трек "Dead end solution", і спільна робота хлопцям сподобалася.
Медс привів у колектив свого брата Рене, якому дісталася бас-гітара, і музиканти приступили до роботи. Першим ділом вони змінили вивіску на "Manticore", оскільки їх стиль тепер разюче відрізнявся від того, що був у "Fear itself". Однак виявилося що десь в Австралії вже існує банда з такою назвою, і знову виниклий конфлікт вдалося погасити зміною останньої літери. За виходом демо "Dead end solution" надійшла пропозиція від грецького лейблу "Black lotus". Влітку 1998-го папери були підписані, а до початку сесій дебютного альбому в команді з'явилися гітарист Флеммінг Шульц і клавішник Йеппе Ег.
Записаний за два тижні, "Roots of eternity" викликав у пресі позитивні реакції, і "Manticora" зібралася було відзначити цю справу туром по Європі. Проте "завдяки" діячам з рекорд-компанії гастролі не відбулися, а замість цього музиканти знову відправилися в студію готувати другу платівку. Тим часом відносини з "Black lotus" остаточно зіпсувалися, і групі довелося шукати інше пристановище.
Новий контракт був підписаний з італійським лейблом "Scarlet", що випустив "Darkness with tales to tell" в квітні 2001-го. Після виходу альбому команду покинув Рене, а на його місці опинився Каспер Грем (р. 13 травня 1980). Але не встиг новий басист толком приступити до роботи, як заявив про свій відхід Флеммінг, що мав крім "Manticora" інші інтереси. Залишилася, п'ятірка задумала створити концептуальний альбом і попрямувала до студії, де зіткнулася з явною нестачею лідер-гітариста. Групу виручив Мартін Арендал (грав раніше разом з Ларсом та Крістіаном), який погодився взяти участь в записі "Hyperion". Сесії пройшли успішно і в жовтні 2002-го "Hyperion" побачив світ.
Слідом за цим команду залишив Йеппе, возжелавший продовжити навчання. Оскільки мета була шляхетною, ніхто його зупиняти не став, в європейське турне поїхав клавішник Мартін Йоргенсен, а в запису наступної платівки взяв участь Фінн Зілер з "Beyond twilight". Спочатку музиканти хотіли зробити "звичайний" альбом, але після неабиякої кількості кухлів пива прийшли до висновку, що треба продовжувати концептуальну лінію. Вони лише злегка змінили саунд, і "8 deadly sins" виявився трохи повільніше, помелодічнее і поатмосфернее ніж його попередники.