Marduk

Ця екстремальна скандинавська блек-дез команда спочатку носила назву "God", але в 1990 році змінила вивіску на "Marduk". У початковий склад увійшли колишній панк-рокер гітарист Морган Хеканссон, вокаліст Андреас Акселссон (екс-"Lucky seven"), басист Рікард Калм і ударник Йоаким Готберг. У 1991 році група випустила свою скандальну демку "Fuck Me Jesus". Що вийшла на вінілі, вона мала обкладинку із зображенням голої жінки, в дупу якої був вставлений хрест.

Не дивно, що практично у всій Європі платівка була заборонена до продажу. Суворих шведів це не дуже засмутило, і вони продовжили свою диявольську діяльність. У грудні 1992-го вони викинули на прилавки свій дебютний альбом "Dark Endless", що показав світові, що "Marduk" - це сила, з якою потрібно рахуватися.

Помітивши у банди великий потенціал, французький лейбл "Osmose productions" запропонував їй співпрацю, і не минуло й трьох місяців, як музиканти знов опинилися в студії. З двома альбомами за плечима і деяким досвідом концертної діяльності команда вирішила, що настав час відправлятися в турне.

Почавши його з відвідин блек-фестивалю в Осло, "Marduk" разом з "Immortal" прокотилися по Європі. Тим часом у складі постійно відбувалися зміни. Спочатку з'явився другий гітарист Дево Андерссон, потім місце басиста зайняв УОР, а на початку 1993 року група залишилася без вокаліста і його обов'язки звалив на себе Готберг. З півроку він одночасно лупив по барабанах і кричав у мікрофон, але врешті-решт йому це набридло, і в команді з'явився "чистий" ударник Фредрік Андерссон. Третій альбом групи, "Opus Nocturne", вийшов дуже грубим, швидкісним і безкомпромісним. Такі речі з нього як "Sulphur Souls", "Untrodden Paths" і "The Sun Has Failed" стали згодом класикою жанру.

До початку 1995 року статус "Marduk" був вже досить високий, що дозволило їм очолити черговий європейський тур в якості хедлайнерів. Тоді ж був перевиданий "Fuck Me Jesus", але сім країн все одно заборонили продаж диска, оскільки його обкладинка залишилася без змін. Влітку 1995-го "Marduk" вперше відправилися за океан, відігравши декілька концертів в Мексиці.

До того часу місце другого гітариста зайняв Кім Осар, а замість звалило в "Cardinal sin" Готберга був прийнятий Легіон. У січні 1996-го Осар розпрощався з іншими, і склад нарешті стабілізувався. Сесії чергового альбому були перенесені з "Hellspawn studio", де відбувалися всі попередні записи в "Abyss studio". Тур на підтримку "Heaven Shall Burn" пройшов надзвичайно успішно, що на його основі вирішено було випустити концертний альбом. У тому ж 1997-м "Marduk" прийняли участь у концерті, присвяченому реюніон легендарних блекери "Mayhem". У 1999 році група знов струснула металеве співтовариство, викинувши на прилавки "Panzer Division Marduk". Незважаючи на безжальні рифи і потужні барабани альбом вийшов мелодійним і навіть дещо "готичним". Слідом за цим відбулося глобальне світове турне, протягом якого музиканти відвідали три континенти.

До того часу групу перестав влаштовувати її лейбл "Osmose" і їх шляхи розійшлися. Тут же посипалися пропозиції від інших фірм, але "Marduk" пішли іншим шляхом і заснували свій лейбл "Blooddawn productions". Першим релізом на ньому став EP "Obedience". А своє десятиліття група відзначила випуском подвійного концертний альбом "Infernal Eternal".

Читате також