Marshall Law

Оригінальний склад цього бірмінгемського хеві-бенду, сформованого в 1988 році, включав в себе ветеранів місцевої сцени Енді Пайка (вокал, ударні) і Дейва Мартіна (гітара), а також гітариста Даррена Хортона і басиста Мальколма Гоулда. Через короткий час у команді з'явився ударник Мік Донован, а пішов у "Siam" Хортона змінив Енді Саутвелл. Дана конфігурація справила на світло демо "Future Shock" і після його надання різним рекорд-лейблам отримала контракт від бірмінгемської фірми "FM Revolver".

У 1990-му вийшов дебютний альбом "Marshall Law", непоганий матеріал якого був змазаний недбалої продюсерською роботою Яна Аллена і Дейва Кітса. Гоулд незабаром пішов збирати проект "Love and War", а його місце зайняв Роджер Дейвіс з "Roulette".

Трохи згодом Донован був замінений Лі Морісом, що дебютує на міні-альбомі 1991 року "Power Crazy". Обидва перші релізу були витримані в дусі традиційного хеві-метал, і мабуть тому критики поспішили навісити на "Marshall Law" ярлик клонів "Judas Priest". Третя робота, яку продюсував Робін Джордж, містила більш цікавий і різноманітний матеріал, але диск привернув увагу в основному жителів Японії.

Положення ускладнилося тим, що контракт з "FM Revolver" був втрачений, і частина тиражу "Powergame", яку музиканти поширювали на концертах, була надрукована на власному лейблі гурту, "System X". Записаний у той час лайв у світ так і не вийшов, оскільки вже у вересні 1992-го "Marshall Law" оголосили про припинення своєї діяльності. Однак команда за період свого існування встигла знайти чимало шанувальників, і завдяки їх безперервним прохання в кінці 1995-го проект був реанімовано. З новим контрактом від "Neat Metal Records" Пайк, Саутвелл і Мартін випустили залежався на полиці концертник ("Law In The Raw"), після чого в групі "Noisegate" найняли ритм-секцію і взялися записувати свіжий матеріал.

"Metal Detector" був прийнятий досить тепло (особливо в Німеччині та Японії), тому музиканти вирішили продовжувати в тому ж дусі. Апетит до життя у них прокинувся, і на запис наступного альбому вони запросили таких відомих гостей як Стів Грімметт з "Grim Reaper" і Тоні Кларкін з "Magnum".

Незабаром після виходу "Warning From History" у команді з'явилися нові учасники, бас-гітарист Енді Фолкнер і барабанщик Пол Брукс, з якими "Marshall Law" виступили на фестивалях "Bang Your Head" та "Wacken Open Air". Наступ міленіуму група відзначила досить дивно - музиканти записали слейдовскій кавер "We ll bring the house down" (згодом він був включений до збірки "Power Crazy - The Best Of Marshall Law") і, вважаючи, що цього цілком достатньо, пішли у тривалу відпустку . Лише навесні 2005-го "Marshall Law" відреагували на численні вимоги фанатів і знов з'явилися на публіці, виступивши на розігріві у "Zodiac Mindwarp" і "Shy". Функції басиста на той момент виконував Том Дуайер, а за ударну установку катував Кріс Грін.

Музиканти почали готувати матеріал для нового альбому, але тут зіткнулися з кадровими проблемами, через які вихід диска підзатримався. Спочатку Гріна змінив Піт Хант, однак більш серйозний удар завдав який заявив про свою відставку "довгожитель" Саутвелл. Тимчасово вакансію зайняв гітарист "Seven Witches" Джек Фрост, але оскільки йому було важко працювати на два фронти, він поступився місцем Дейву Ротань (екс-"Dirty Minds", Graham Bonnet).