Metallica
У січні 1982 року Гранда змінив Девід Мастейн (нар. 13 вересня 1961, Ла Меса, США), проте його відносини з Ульріхом і Хетфілдом були напруженими. Недовгий час в групі пограли Джеф Уорнер (гітара) і Рон Макгавні (бас). В кінці 1982 року до "Metallica" приєднався Кліффорд Лі Бартон (нар. 10 лютого 1962, США, у. 27 вересня 1986; бас, екс-"Trauma"), який зіграв свій перший концерт у складі команди 5 березня 1983. Мастейн пішов формувати свій "Megadeth" і був замінений Кірком Хамметта (нар. 18 листопада 1962, Сан-Франциско, США; гітара). Хамметта, що привернув увагу Ульріха і Хетфілда будучи ще в "Exodus", відіграв свій перший концерт з "Metallica" 16 квітня 1983 року. У такому складі (Ульріх, Хетфілд, Бартон і Хамметта) група виступала до 27 вересня 1986 року. У той день потрапив в аварію автобус "Металіки", на якому музиканти роз'їжджали під час шведських гастролей. У результаті цього нещасного випадку Кліф Бартон загинув.
Протягом минулих чотирьох років група сповідувала треш, що почався з альбому "Kill Em All". Їх музика послужила шаблоном для цілої плеяди нових металевих груп, хоча самі її творці не вважали обов'язковим дотримуватися одного і того ж стилю.
Протягом того часу "Metallica" брала участь у європейському турі з групами нової британської хвилі важкого металу "Raven" і "Venom". Хоча "Ride The Lightning" був непоганим альбомом (особливо композиція "For Whom The Bell Tolls"), музикантів потягнуло на епічний стиль, що й проявилося на диску 1986 року "Master Of Puppets". Цей їх перший альбом на "Elektra records" з'явився багатогранною колекцією лютих і одночасно елегійних композицій. Після смерті Бартона учасники завербували до себе в команду Джейсона Ньюстеда (нар. 4 березня 1963; бас) з "Flotsam And Jetsam". Перший концерт Ньюстеда з групою відбувся 8 листопада 1986. Проте головною і спрямовуючою силою групи залишався тандем Ульріх-Хетфілд. Першим записом "Металіки" у новому складі став "The .98 EP - Garage Days Re-Revisited" - збірник кавер-версій пісень таких груп як "Budgie", "Diamond Head", "Killing Joke" і "Misfits". Сесії для "...And Justice For All" почалися під керівництвом продюсера "Guns N Roses" Майка Клінка. Довго і наполегливо записуваний опус, що вийшов в 1988 році, містив єдиний захоплюючий момент (композицію "One" - Топ 40 в США, Топ 20 в Англії), в той час як в інших місцях нагромадження рифів дещо затіняли звичну майстерність "Металіки".
У 1991 році вийшов альбом "Metallica", що зайняв перші місця в хіт-парадах по обидві сторони Атлантики. Тематика пісень з нього була присвячена глобальним темам: правосуддя і відплата, безумство, війна, релігія і взаємини людей. У порівнянні з альбомом десятирічної давності "Kill Em All" група виросла від направленого проти забобонів хаосу до вдумливої гармонії, пронизаної раптовими змінами настрою і темпу. Композиція "Enter Sandman", постійно крутили на MTV, вона потрапила в американський Топ 20 і вивела "Metallica" на "стадіонний" рівень. Сингл з цією піснею (також як і інший трек з цього диску "Nothing Else Matters") потрапив в кращу британську десятку. За цим альбомом послідувало тривале світове турне, що супроводжувалось церемоніями вручення різних нагород.
До червня 1996-го в США було продано дев'ять мільйонів копій "Metallica", а місяцем пізніше довгоочікуваний альбом "Load", дебютував в штатівських чартах під номером 1. На цьому диску група дещо змінила свій імідж, зробивши закос в "альтернативу". Збірник різних кавер-версій "Garage Inc." дебютував під другим номером у грудні 1998-го, а трохи пізніше зайняв верхню сходинку в американських чартах. Альбом наступного року "S & M", був записаний "наживо" з симфонічним оркестром Сан-Франциско. У січні 2001-го Ньюстед оголосив про свій намір покинути склад "Металіки".