Meteors

Проголосила себе засновницею стилю псіхобіллі, команда "Meteors" вивела новий жанр шляхом змішування рокабіллі та панк-року і додавання в цей коктейль текстів, навіяних хоррор-фільмами. В кінці 70-х років Пол Фенех та Найджел Льюїс розважалися тим, що виконували рокабілльно-рок-н-рольні стандарти в групах "Southern Boys" і "Rock Therapy". У 1980-у до їх компанії приєднався барабанщик Марк Робертсон, і проект був перейменований спочатку в "Raw Deal", а потім в "The Meteors".

Зміна вивіски спричинила за собою і зміну саунду, оскільки музикантам набридло грати м'яку звичайну форму рокабіллі, і вони зробили звучання більш жорстким і агресивним, а тексти напхали цвинтарної-вампірським темами. Такий розворот пояснювався тягою Фенех і Люіса до чорної магії, Жахи та наукової фантастики.

Перший виступ "Метеорів", що проходило під маркою "Rockabilly Night", було обсвистаний через панковского іміджу музикантів. Після цього група прийняла рішення відмовитися від спеціалізованих клубів і грати де доведеться, будь то мажорна майданчик типу "Marquee" або будь-яких андеграундний містечко.

Так чи інакше, але "Meteors" швидко знайшли свою аудиторію, а їхні прихильники, які назвали себе "Crazies" навіть придумали фірмовий танець метеор-фанів. У 1981 році команда випустила дебютний лонгплей "In Heaven", виданий її власним лейблом "Lost Souls". За ним підоспів EP з кавер-версією "Electric Prunes" "Get Me To The World On Time", після чого Робертсон відбув у невідомому напрямку. Новим барабанщиком став Вуді, але незабаром Люіс вирішив організувати свій проект "Tall Boys", а басухи перейшла спочатку до Расселлу Джонсу, а потім до Міку Уайту. Треба сказати, що кадрові перестановки проходили дійсно з "метеоритної" швидкістю. Не встигла команда випустити EP "Mutant Rock", як місце за ударними зайняв Стів "Джинджер" Мідхем, а після альбому "Wreckin Crew" з групи звалив Уайт, який організував власну псіхобіллі-банду "Guana Batz".

З Ріком Россом на басу "Meteors" провели національне турне і випустили перший концертний альбом "Live I". Далі посаду "четирехструнщіка" займали Ян "Спайдер" Кьюбітт, Невілл Хант, Тобі "Джаг" Гріффін, Остін Стоунз, і лише Лі Брауну (екс-"Pharaohs") вдалося затриматися в колективі на відносно тривалий час.

Протягом 80-х років "Meteors" справно випускали концертні та студійні роботи, причому поряд з повнометражки ними було записано нелічену кількість EP і синглів. До речі група не обмежувалася власним матеріалом і регулярно робила кавери на композиції інших виконавців. Так в її репертуарі виявилися "Bad Moon Rising" ("Credence Clearwater Revival"), "Surf City" ("Jan and Dean"), "Go Buddy Go" ("Stranglers"), "Somebody Put Something In My Drink" ( "Ramones") та інші речі "з чужого плеча". У 1988-му "Метеори" винесли в заголовок альбому гасло своїх шанувальників "Only The Meteors Are Pure Psychobilly", про всяк випадок нагадавши світу, що саме вони є королями псіхобіллі.

На наступний рік в колективі відбулася чергова кадрова рокіровка (на це раз у стані барабанщиків), і новим учасником групи став Марк Хоу. Політика відкритих дверей тривала і в наступні коди, а ось творча активність "Meteors" з середини 90-х помітно знизилася. Більше того, напередодні міленіуму було оголошено, що команда вирішила зав'язати з концертами.

Читате також