Moonspell
У метал-андеграунді воно пішло на ура, і незабаром колектив отримав пропозицію від французького лейблу "Adipocere". Випущений в 1994-м EP "Under the Moonspell" розійшовся тиражем в 5000 копій і став самим розпродавати релізом цієї фірми. Самі ж "Moonspell" вийшли в лідери португальського металу, і тому їм було довірено відкривати Лісабонської концерти "Cradle Of Filth".
Тепер командою зацікавилися більш солідні лейбли, і через невеликий проміжок часу було укладено шестіальбомний контракт з "Century Media". Перша робота, "Wolfheart", спочатку була зустрінута прохолодно, але згодом народ став активніше розкуповувати цей диск. Збільшення тиражу сприяли перші європейські гастролі, проведені в компанії з "Morbid Angel".
Під час туру гітариста Таннгрісніра звільнили, а його місце зайняв Ріккардо Аморім. Якщо "Wolfheart" мав блековую спрямованість, то наступний опус, "Irreligious", був витриманий у стилі готик-метал. Відеокліп до пісні "Opium" потрапив на канал "VIVA", завдяки чому телевізійники назвали "Moonspell" відкриттям року і присвятили групі спеціальну програму. Тим часом, всередині колективу не все складалося гладко, і в результаті розбіжностей пішов у відставку один з засновників команди, басист Арес, чий інструмент перейшов до Серджіо Крестане. Дві наступні роботи не дуже-то порадували фанів, оскільки музиканти звернули на шлях експериментів і видали зовсім не те, чого від них очікували. Кінець тисячоліття колектив провів на гастролях, роз'їжджаючи по Америці (з "In Flames" і "Amorphis") та Європі (з "Kreator", "Witchery" і "Novembre").
Чергова полнометражка вийшла у 2001-му. "Darkness and Hope" продюсував Хіілі Хіілесмаа, що працював також з "Apocalyptica" і "HIM", а спеціальне видання диску включало в себе кавери Оззі Осборна і "Joy Division". За допомогою цієї платівки "Moonspell" повернули розташування слухачів і пробилися на 79-й рядок німецьких чартів.
Продовживши орати на ниві готик-металу, португальці в 2003-му випустили альбом "Antidote". Крестана до того моменту встиг зникнути, і на сесіях з басухи управлявся Ніклас Етелавуорі з "Amorphis" (пізніше вакансію зайняв Айрес Перейра). Пару років колектив посилено гастролював, а в 2004-му став учасником "Rock in Rio Lisbon". У тому ж році група взяла участь у створенні саундтреку до фільму "I ll see you in my dreams", записавши однойменний кавер на відомий джазовий стандарт. Коли контракт з "Century Media" закінчився, команда перебралася під крило "SPV Steamhammer". Тут музиканти дебютували з альбомом "Memorial", за допомогою якого зробили серйозний крок до комерційного успіху.
Робота, яку записали Вольдемара Сорічти (який працював і над першими опусами "Moonspell"), в Португалії принесла групі перше золото, а на церемонії "MTV Europe Music Award" колектив отримав звання "Best Portuguese Act". У 2007 році вийшла збірка кращих речей "The Great Silver Eye", а трохи пізніше на світ з'явився диск "Under Satanae", куди увійшли композиції раннього блекового періоду.