Чи може дез-команда бути комерційно успішною? Може, якщо це "Morbid Angel". Адже саме ці хлопці-екстремальщика з Флориди змогли підписатися на мажорний лейбл і розпродати більше мільйона своїх дисків. Період становлення групи, заснованої в першій половині 80-х гітаристом Треєм Азагтотом, був досить стандартним - кілька разів змінювалася вивіска, склад флуктуіровать, а основу репертуару складали кавери.
У 1985-86 роках "Ангели" зробили кілька власних пробних записів, але на тому справа і застопорилося, оскільки якість матеріалу залишало бажати кращого. У пошуках правильного звучання доводилося вирішувати кадрові проблеми і, нарешті, все владналося, коли компанію Азагтоту склали Девід Вінсент (бас, вокал), Річард Брунелло (гітара) і Піт Сандовал (ударні).
Підписавши контракт з "Earache Records", колектив дебютував з роботою "Altars of Madness", що стала справжньою класикою дез-металу. Альбом вийшов потужним і агресивним як у музиці, так і в текстовому плані. У британських інді-чартах диск зайняв вищу позицію, а такі речі як "Chapel of Ghouls", "Blasphemy", "Maze of Torment" стали концертними фаворитами.
На своєму другому опусі "Morbid Angel" зменшили темп, зробивши крок у бік дума. Крім того, на "Blessed Are the Sick" простежувалися впливу класичних композиторів (не даремно Трей присвятив цю роботу Моцарту). У тому ж 1991-м "Earache" випустила альбом "Abominations of Desolation", що базувався на демозаписи 1986 року. Диск був виданий проти волі музикантів, цілком обгрунтовано вважали якість звуку огидні. Між тим, дві перші роботи, а також безперервні гастролі вивели групу на передній край дез-жанру. Репутація колективу була настільки висока, що в 1993 році "Morbid Angel" вдалося укласти мажорну угоду з "Giant Records", підрозділом "Warner Bros". Випущений цією фірмою альбом "Covenant" став самим продаваним дез-релізом з тиражем близько 130000 примірників.
У музичному плані платівка продовжувала лінію "Blessed are the Sick", але при цьому носила більш похмурий характер. Запис "Covenant" відбувалася вже без участі Брунелло, якого в 1994-м підмінив Ерік Рутен. У тому ж році "Morbid Angel" зробили нестандартний для дез-банди крок, випустивши EP з реміксами індустріальщіков з "Laibach".
Втім, вже в 1995-му група повернулася до звичного для себе звучанням на альбомі "Domination". Настало турне носило масштабний характер і тривало майже два роки, а протягом цього часу було видано концертний альбом "Entangled in Chaos". По закінченні гастролей у колективу почалися проблеми - пішов Девід Вінсент, і команда втратила підтримку розорилася "Giant". І той і інший питання вдалося вирішити: що гарчить бас-гітаристом став Стів Такер, а випусковим лейблом залишився "Earache". Що вийшов в 1998-м "Formulas Fatal to the Flesh" в музичному плані нагадував дебютну роботу, а ось у текстах замість ранішніх сатанинських віршів превалювала шумерська міфологія. Перші 5000 примірників цього диску комплектувалися бонусним компактом "Love Of Lava", що містив гітарні соло, записані за час сесій.
У 2000 році "Morbid Angel" знову зменшили темп, що явно було чути на диску "Gateways to Annihilation". Незабаром після цього Такер зайнявся проектом "Ceremony", а його місце зайняв Джаред Андерсон. Коли ж настала пора записувати черговий альбом "MA", Стів ненадовго повернувся в рідні пенати, але після закінчення сесій він передав свої функції Девіду Вінсенту.