Morrissey
Коли на британську землю прийшов панк, Морріссі трохи менше року очолював групу "The Nosebleeds", а також здійснив невдалу спробу поспівати в "Slaughter & the Dogs". Проте це були всі квіточки, а справжня кар'єра музиканта розпочалася в 1982 році після його знайомства з гітаристом Джонні Марром.
Удвох вони склали відмінний авторський тандем, а їх команда "The Smiths" завоювала велику кількість шанувальників. Після того як проект розпався, Морріссі зайнявся сольною творчістю і в компанії "ковальського" продюсера Стівена Стріта, гітариста Віні Рейллі і барабанщика Ендрю Паресі записав свою першу платівку.
"Viva Hate" був виконаний у традиційній для "Smiths" манері і підтриманий хітами "Suedehead" і "Everyday Is Like Sunday" вознісся на вершину британських чартів. У самому кінці 80-х Морріссі випустив ряд успішних синглів, однак вихід другої повнометражки сильно подзатянулся. Коли "Kill Uncle", нарешті, з'явився у продажу, публіка зустріла його прохолодно, а критики стали пророкувати близький закінчення кар'єри артиста. Проте Стів не збирався просто так здаватися і на наступний рік повернувся з прекрасною роботою "Your Arsenal". На цьому альбомі музикант відійшов від попсових справ і звернув в бік модерн-року. У створенні платівки Морріссі допомагали гітаристи Алейн Уайт і Боз Бурер. Останній раніше працював в рокабіллі-бенді "Polecats", і тому у "Your Arsenal" вийшов відповідний присмак.
У 1993-му вийшов концертний альбом "Beethoven Was Deaf", зроблений також у дусі рокабіллі. Наступний лонгплей не тільки закріпив успіх артиста в Британії, але й приніс йому перше потрапляння в заокеанські чарти (сингл "The More You Ignore Me, the Closer I Get" зайняв 46-у сходинку "Billboard").
Після виходу збірки "World of Morrissey" музикант перервав довготривалу співпрацю з "Sire Records" і перейшов на "RCA", почавши тим самим свої поневіряння по різних лейблам. На альбомі "Southpaw Grammar" Морріссі взявся загравати з прог-роком і мабуть тому відлякав від себе частину аудиторії. Наступна робота в комерційному плані вийшла ще менш вдалою, і хоча фани визнали її достатньо сильною, про великі тиражі говорити не доводилося. В кінці 90-х Морріссі перебрався з Дубліна до Лос-Анджелес, і, незважаючи на те, що його концертна діяльність продовжувалася, студійником він довгий час не випускав.
Тільки в 2004-м у продажу з'явився новий диск, "Morrissey, You Are the Quarry", виданий на "Sanctuary Records". З цим альбомом музикант повернувся в мейнстрим, а разом з тим до нього повернувся і комерційний успіх. Так, сингл "Irish Blood, English Heart" приніс артисту найвищу позицію у британських чартах (№ 3), а сам лонгплей розташувався на сходинку вище. Але артист не став сильно впроваджуватися в AOR і після концертний альбом "Live at Earls Court" видав цілком драйвову студійну роботу, "Ringleader of the Tormentors".