Mountain

Ця група була заснована в кінці 60-х досить відомим у той час продюсером Феліксом Паппалардо (працював з "Cream" і Джоан Баез) і гітаристом-важковаговиком Леслі Вестом (Леслі Вайнштейн). Познайомилися вони, коли Леслі, пішовши з "Vagrants", спробував записати сольний альбом (називався "Mountain"), а Фелікс почав його продюсувати. Спільна робота їх так надихнула музикантів, що вони вирішили заснувати свою команду.

Обізвавши її, так само як і платівку Веста, "Mountain", хлопці взяли до себе барабанщика Ен Ді Смарта і клавішника Стіва Найта. Стиль новоствореної групи мало чим відрізнявся від музики "Cream" і являв собою замішаний на блюзі хард-рок. У 1969 році відбулося найзначніше виступ колективу, що проходило на легендарному Вудстокському фестивалі. Незабаром після цієї події Смарта змінив Лоренц "Корк" Лейнг.

В оновленому складі і була записана перша платівка, "Mountain Climbing". Диск прорвався в американський Топ 20 і отримав "золото" завдяки запальною композиції "Mississippi Queen". Не менш успішним виявився і альбом "Nantucket Sleighride", що потрапив на 16-е місце в штатівської хіт-параді. Тема з однойменної пісні довгий час була заставкою до популярної в Америці телепередачі "World In Action".

У спробі закріпити успіх музиканти на швидку руку сфабрикували ще один вініловий млинець, проте "Flowers Of Evil" страждав від нестачі якісного матеріалу і тому продавався погано. Випущений слідом концертний альбом "The Road Goes Ever On" порадував лише упертих фанів "Mountain", і незабаром після його виходу група була розпущена. Паппалардо знову зайнявся продюсерською діяльністю, а Вест і Лейнг, скооперувавшись з колишнім басистом "Cream" Джеком Брюсом, заснували проект "West, Bruce & Laing". Ця команда встигла випустити цілих три диски перед тим як Вест разом з Паппалардо наприкінці 1973 року спробували відродити "Mountain". Для цієї справи вони запросили барабанщика Аллана Шварцберг і клавішника Роберта Манна.

Після японських гастролей був випущений подвійний концертний альбом "Twin Peaks", що відрізнявся від попереднього лайва в кращу сторону. Сумлінно виконавши свої обов'язки, Шварцберг і Манн покинули колектив. У 1974 році "Mountain" з повернулися Лейнг і гітаристом Девідом Перрі записали ще один студійник, "Avalanche", але цей альбом взагалі не потрапив в чарти, і команда знову розпалася.

Паппалардо заснував групу "Creation", з якою випустив пару платівок, а Вест зайнявся сольною кар'єрою, іноді об'єднуючись з Лейнг, щоб пограти вживу або чого-небудь записати. У 1981 році товстун Леслі почав говорити про те, що непогано б відродити "Mountain" у своєму класичному складі, і справа вже йшла до того, але сталася трагедія. У квітні 1983-го Паппалардо був убитий своєю дружиною. Тим не менш, через кілька років Вест і Лейнг все-таки реанімували проект, взявши до себе в компанію басиста Марка Кларка. Разом з ним вони записали альбом "Go For Your Life" і здійснили успішне європейське турне в одній упряжці з "Deep Purple", ніж знову пробудили до себе інтерес публіки. Проте до 1988 року діяльність колективу знову зійшла нанівець, оскільки Вест захопився іншими справами.

Реюніон "Mountain" відбувалися і в 90-х, а на початку третього тисячоліття до Весту і Лейнг приєднався бас-гітарист Річі Скарлет, який раніше працював на Ейса Фрьолі і Себастьяна Баха. Решта учасників проекту час від часу змінювалися, але альбоми стали з'являтися більш-менш регулярно. У 2007 році вийшов студійник "Masters Of War", на якому в ролі почесних гостей виступили Уоррен Хейнс і Оззі Осборн.

Читате також