Mr. Big

Американська мелодік-рок-група "Mr. Big" отримала свою назву по одній з композицій "Free". Команда була заснована в кінці 1988 року досить відомими на Західному узбережжі вокалістом Еріком Мартіном і басистом Біллі Шиханов. Обидва вже мали за плечима солідний досвід роботи, і тому проект обіцяв бути успішним. За наводкою продюсера Теда Темплмена музиканти увійшли в контакт з гітаристом "Racer X" Полом Гілбертом.

Втім, той якраз збирався йти зі своєї команди і з задоволенням приєднався до Мартіна.

Перший барабанщик протримався в колективі недовго, і тоді Шихан запросив на вакансію, що звільнилася свого приятеля Пета Торпі. Пет до того часу написав близько тридцяти пісень, а в його послужному списку було студійна робота з "Impelliterri" і Робертом Плантом. По завершенню кадрових проблем "Mr. Big" уклали контракт з "Atlantic records" і замкнулися в студії з продюсером Кевіном Елсон.

Дебютний альбом, який вийшов у 1989 році включав в себе десяток оригінальних треків та один бонус у вигляді кавера "30 days in the hole" від "Humble pie". У штатівських чартах диск зайняв 46-у позицію, і щоб закріпити успіх "Mr. Big" вирушили в турне разом з "Rush". Особливо добре групу приймали в Японії, і тому довелося порадувати жителів цієї країни концертний альбом "Live! Raw like sushi". У 1991-му команда випустила другий лонгплей, і відразу ж після цього відправилася в британське турне. Тим часом на підтримку альбому був випущений сингл з баладою "To be with you". Композиція одразу ж стала хітом, очоливши штатівські чарти і зайнявши в Англії п'ятий рядок. Завдяки цьому "Lean into it" зумів перебратися з початковою 52-ої позиції на 28-ю.

За цим релізом пішли два концертника і розчаровує у комерційному плані студійник "Bump ahead". Втім, у той час ставлення до "довговолосим" бандам у слухачів змінилося, в Америці і Європі панувала "альтернатива" і музика, вироблена групами "Mr. Big" користувалася попитом тільки на Сході.

Тому "великі" хлопці колесили в основному в цьому регіоні, випускаючи відповідні концертник. До 1997 року, коли вийшов "Live at Budokan" інтереси музикантів переросли рамки "Mr. Big" і вони все більше часу присвячували сайд-проектам. Мартін і Гілберт викинули на ринок за сольника, Шихан був помічений у джаз-рокової банди "Niacin" і брав участь в реюніон своєї попередньої команди "Talas", а Торпі, крім того що допомагав Гілберт встиг постукати в "Stream". Скінчилося тим, що перед записом "Get over it" Пол Гілберт пішов з групи.

На звільнене місце запросили Річі Котцем, який грав свого часу в "Poison". З його участю колектив проіснував до 2001 року, коли вийшов останній, як виявилося, альбом "Actual Size". Незабаром після появи диска на прилавках розбіжності, які накопичувалися тривалий час виплеснулися назовні, і в результаті Біллі Шихан отримав відставку. Команда ще відіграла останнє японське турне і після цього була розпущена.