Nevermore

Незважаючи на своє сіеттлское походження і дату утворення (1994 рік) група "Nevermore" ніколи не грала гранж, а замість цього намагалася розсунути рамки традиційного хеві, змішуючи його з іншими жанрами. Колектив виник на уламках треш-банди "Sanctuary", що встигла записати пару альбомів під керівництвом Дейва Мастейна ("Megadeth"), але вигнаної з лейблу через зміну музичного клімату і внаслідок того розваленої.

В оригінальний склад свіжоспеченого проекту увійшли вокаліст Уоррел Дейн, гітарист Джеф Луміс, басист Джим Шеппард, а також з'явився "ззовні" барабанщик Вен Вільямс.

Непоганий старт колективу забезпечив заслужений продюсер Ніл Кернон ("Queensryche", "Judas Priest", "Flotsam & Jetsam", "Yes", "Rolling Stones", "Journey"), який побачив в "Nevermore" неабиякий потенціал і взявся допомагати банді записувати однойменний дебютний альбом. Платівка вийшла в 1995-м на "Century Media", після чого музиканти прокотилися по Європі в компанії з "Blind Guardian" і по рідній Америці - в одній упряжці з "Death".

Релізи 1996 року, EP "In Memory" і LP "The Politics Of Ecstasy", позначили подальші пошуки команди власного унікального саунду. Колектив продовжував селекційні роботи, експериментуючи з різними стилями, але залишаючи при цьому запам'ятовуваність композицій. До речі, пісні "Nevermore" не застрявали в макітрі з першого разу, а вимагали чотири-або п'ятикратного прослуховування для грунтовної зачіпки. Після виходу "The Politics Of Ecstasy" група розлучилася з другим гітаристом Петом Про Брайеном, переметнувся в "Cannibal Corpse". Щоб відшкодувати втрати колективу знадобилося близько року, і тільки з приходом екс-учасника "Forbidden" Тіма Келверт кадрове питання вирішилося.

Оновлений склад записав альбом "Dreaming Neon Black", що показав чіткий баланс між різними складовими саунду "Nevermore". Складні міні-драми були сусідами тут з щільним трешняком, а спокійні але емоційні мелодії змінювалися вибухами запеклого нойзу. Супутні релізу тури здавалися нескінченними: команда чотири рази об'їздив Штати вздовж і впоперек, а також побувала в Європі та Австралії.

Гастролі настільки умоталі Келверт, що на початку 2000-го він склав з себе всі повноваження і вирішив зав'язати з музичним бізнесом. Решта музиканти не знітилися і підготували черговий альбом усіченим складом. "Dead Heart In A Dead World" продюсував вже не Ніл Кернон, а колишній гітарист "Sabbat" Енді Сніп ("Machine Head", "Testament", "Skinlab", "Napalm Death", "Stuck Mojo"). Результат перевершив всі очікування і багато рок-видання розсипалися в хвалебних відгуках. Тим часом "Nevermore" знову невпинно гастролювали і в результаті дві пісні з диску ("Narcosynthesis" і "Inside Four Walls") стали концертними фаворитами. Не менш захоплений прийом чекав реліз 2003 року "Enemies Of Reality", а під час туру в його підтримку група відзначилася на найбільших європейських фестивалях "Dynamo" і "Wacken Open Air".

У 2005-му, доукомплектований склад гітаристом Стівом Смітом (екс-"Testament", "Dragonlord"), "Nevermore" записали платівку "This Godless Endeavor". Після закінчення супутніх гастролей колектив тимчасово призупинив свою діяльність, оскільки Луміс і Дейн вирішили наваяв по сольника.