Nina Hagen
Десятий клас дівчинка не закінчила, а, кинувши школу, зайнялася виконанням пісень Тіни Тернер, Дженіс Джоплін та інших артистів. Пару років Хаген виступала з різними колективами, а в 1974-м за допомогою матері дебютувала в кінематографі.
Через два роки її вітчима за дисидентські настрої виставили з НДР, і вся родина перебралася до Західної Німеччини. Відчувши запах волі, Ніна вирушила до Лондона, де в той час вирувала панк-революція. Після спілкування з багатьма представниками нового руху Хаген повернулася до Німеччини, де відразу зібрала власну команду, названу скромно - "Nina Hagen band".
У 1978 році вийшов дебютний альбом, який завдяки панк-бойовикам "TV Glotzer" і "Auf m Bahnhof Zoo" відслужив "NHB" на вершину успіху. Тим не менш, після гастролей Хаген розпустила команду. Перед нею залишалися лише контрактні зобов'язання, і тільки тому учасники "бенду" були присутні на другому альбомі. "Unbehagen" не викликав такого екстазу як дебютна робота, але Хаген знайшла інші способи привернути до себе увагу. В одному з телевізійних ток-шоу вона продемонструвала мастурбацію, а потім знялася у фільмі "Cha Cha" разом з голландською легендою сексу, наркотиків і рок-н-ролу Херманом Бруд.
У 1982-му вийшов "по-справжньому сольний" альбом "NunSexMonkRock", що представляв собою коктейль з фанку та панку, опери і хард-року. За ним послідували ще три пластинки, але популярність Ніни стала знижуватися. Особливий інтерес представляли лише її концерти, де глядачам надавалася можливість подивитися на запаморочливі вбрання і зачіски співачки. У середині 80-х Хаген багато розмірковувала про явище НЛО, робила політичні заяви і вела кампанію на захист тварин.
У 1989-му Ніна перейшла з лейблу "CBS" на "Phonogramm", відзначивши цю подію випуском диска "Nina Hagen" і поверненням до брудному рок-н-ролу. Приблизно в цей же час співачка переїхала до Парижа і під впливом Жана-Поля Готьє різко змінила свій імідж в "класичну" сторону. У 1992 році Хаген стала господинею власного шоу на "RTLplus", а в 1993-му випустила насичену гуманістичними ідеями роботу "Revolution ballroom". Через два роки на світ з'явився хвацький німецький панк-альбом "Freud Euch". Його англомовна версія, що отримала назву "Beehappy", була записана за участю Ді Ді Рамоне. У 1998-му Ніна обзавелася ще одним TV-шоу, цього разу науково-фантастичним.
Роком пізніше вийшов альбом "Om Namah Shivay", на якому співачка віддала данину своєму безмірного захоплення індійською культурою. Індійська тема також знайшла своє відображення в турне 2002 року "1008 Indian Nights" і у фільмі "Om Gottes Willen", спродюсований самою Ніною. До речі, протягом останніх років Хаген була тісно пов'язана з кінематографом - грала ролі, озвучувала мультфільми, а в 2001 році на екрани вийшов документальний фільм про артистичній сім'ї, "Family stories: The Hagens".