Ця група з невеликого містечка Абердін (штат Вашингтон) здійснила справжню рок-революцію, змусивши "волосатий метал" поступитися місцем новому стилю "гранж". Все почалося в 1985 році, коли познайомилися Курт Кобейн (р. 20 лютого 1967 у. 5 квітня 1994) і Кріст Новоселік (р. 16 травня 1965). Обидва вони фанатіли від "Melvins" і частенько зависали на репетиціях цієї групи.
Після двох невдалих спроб хлопці все ж таки зібрали свою власну команду, до складу якої також увійшов барабанщик Аарон Буркхард. Втім, на перших порах ударна установка недовго затримувалася в одних руках, а разом із зміною драммерів мінялися і назви групи. В якості імен були випробувані "Skid Row", "Pen Cap Chew", "Ted Ed Fred" і лише в 1988 році хлопці зупинилися на "Nirvana".
Через пару місяців за барабанами влаштувався Чад Чаннінг, за участю якого був записаний перший сингл "Love Buzz" з кавером голландської команди "Shocking Blue". У 1989 році на лейблі "Sub Pop" вийшов дебютний альбом, на якому явно відчувався вплив "Melvins" і "Mudhoney". Записана з бюджетом всього в 600 доларів, платівка, тим не менш, догодила у фаворити студентських радіостанцій, чому сприяли активні гастролі.
До речі, у графі "credits" числився четвертий учасник, гітарист Джейсон Еверман. І хоча в сесіях він практично не брав (хіба що в ролі спонсора), але серію концертів з "Nirvana" Джейсон все ж відіграв. У 1990 році команда під керівництвом продюсера Бутча Віга почала працювати на продовженням "Bleach". На даному етапі з'ясувалося, що Чаннінг не може до ладу виконувати свої обов'язки, тому Курту і Кристу знову довелося шукати барабанщика. Випробувавши пару варіантів, музиканти зупинили свій вибір на Дейв Грол (р. 14 січня 1969), якого порекомендував Баз Осборн з "Melvins". Незабаром після цього "Nirvana" уклали контракт з "DGC Records" і відправилися в Лос-Анджелес записувати свій легендарний "Nevermind". Лейбл мав намір продати не більше 200000 копій цього диска, проте все вийшло інакше.
Композиції з "Nevermind" звучали настільки свіжо і незвично, що викликали справжній фурор в Північній Америці. Особливий інтерес представляла собою композиція "Smells Like Teen Spirit", яку активно крутило MTV. Пісня увійшла до гарячої десятки по обидві сторони Атлантики, а сам альбом розташувався на самій верхівці "Billboard", витіснивши звідти "Dangerous" Майкла Джексона.
Успіх, що повалився на "Nirvana", став несподіваним не тільки для лейбла, але й для самих музикантів. Але якщо фірма підраховувала прибуток від мультиплатинових тиражів, то члени команди підсіли на наркотики, і їх поведінка ставала все більш неадекватним. У лютому 1992-го Кобейн одружився на вокалістці "Hole" Кортні Лав, і хоча пара чекала дитину, в пресі замигтіли повідомлення про те, що молодята вживають героїн. В кінці року вийшла збірка раритетів і бі-сайдів "Incesticide", після чого разом з продюсером Стівом Альбіні хлопці взялися за підготовку студійника "In Utero". Альбом включав в себе цікаві речі типу "Pennyroyal Tea", "All Apologies", "Rape Me", проте його звучання було більш грубим і неотполірованним в порівнянні з "Nevermind". Диск дебютував на першій позиції, але його успіх був далекий від попередника.
В кінці 1993-го "Nirvana" змінили орієнтири і записали на MTV акустичний концертник, що відобразив майстерність команди не тільки в "електричному" варіанті. Тим часом, прагнення Курта до самознищення все зростало. Підігріває наркотиками, він кілька разів робив спроби до самогубства і, врешті-решт, це йому вдалося. 5 квітня 1994 пострілом в голову з рушниці Кобейн звів рахунки з життям. Після його смерті було випущено два концертні альбоми "Nirvana": "MTV Unplugged In New York" і "From The Muddy Banks Of The Wishkah". Надалі Новоселік займався проектом "Sweet 75", а Грол заснував "Foo Fighters" і став затребуваним барабанщиком серед багатьох інших команд.