Nocturnal Rites

Першою спробою Фредріка Маннберга (гітара, вокал) створити свою власну команду, була заснована ним у 1990 році "Necronomic". Однак після довгої боротьби з плинністю кадрів і небажанням колег працювати як слід Фредрік розпустив цю банду, а замість неї сформував іншу під назвою "Nocturnal rites". Разом з ним в компанії виявилися Томмі Ерікссон, барабанів ще в "Necronomic", і бас-гітарист Нільс Ерікссон.

У 1991 році колектив записав демо "The obscure", що звернули на себе увагу деяких інді-лейблів. Але музиканти не поспішали з контрактом і продовжували працювати самі по собі.

Незабаром був записаний новий матеріал, який ознаменував перехід "Nocturnal rites" від чисто детового до мелодійнішого звучанню. І знову пропозиції від записуючих компаній були відхилені, оскільки Фредрік вважав, що команда не дозріла для нормальної студійної роботи. Тим часом місце Томмі Ерікссона зайняв Ульф Андерссон, а до того ж у складі з'явився другий гітарист, Мікаель Седерстрем.

У 1993 році детовие елементи остаточно були відкинуті, а музика "Nocturnal rites" представляла собою найчистіший хеві-метал у дусі "Iron maiden" і "Judas priest". Коли вже було накопичено достатньо матеріалу для запису, виявилося, що вокал Маннберга не вписується в новий стиль групи. У зв'язку з цим вирішено було запросити більше "мелодійного" співака, і вибір зупинили на Андерса Закріссоне. Тепер можна було обзавестися і контрактом, і до кінця 1994 року "Nocturnal rites" підписалися на шведський лейбл "Dark age", який у свою чергу поступився ліцензію на перший альбом "Megarock records".

"In a time of blood and fire" мав позитивні відгуки, проте через недостатнє промоушена не мав такого успіху, якого він був гідний насправді. Перед записом другого диска в команді знову сталася рокіровка, і місце Седерстрема зайняв Нільс Норберг, що став для "Nocturnal rites" цінним придбанням, оскільки він був не лише талановитим музикантом, але і автором пісень.

Коли у музикантів був готовий матеріал для "Tales of mystery and imagination", відносини з "Megarock" щось не склалися, і альбом був випущений під прапором "Century media", що пішло групі тільки на користь. На підтримку "Tales ..." відбулося нормальне турне, а після його закінчення лейбл виділив цілком достатній бюджет для запису третього диска. "The sacred talisman" показав зрілість групи та представив нового барабанщика, Ове Лінгвалла. Після виходу платівки "Nocturnal rites" неабияк покаталися по Європі в компанії з "Nevermore" і "Lefay". По закінченні гастролей команду покинув Закріссон, що поступився місце Джонні Ліндквіст, раніше грав разом Лінгваллом.

І знову ж таки свіжа кров пішла колективу на користь, оскільки фани з захопленням зустріли записаний з новим фронтменом альбом "Afterlife". На підтримку диска відбулося європейське турне, проведене з "Iron savior", а, крім того, гурт з'явився на низці фестивалів. Наступні роки "Nocturnal rites" як і раніше продовжували радувати своїх шанувальників, як новими альбомами, так і регулярної концертною діяльністю.