Nostradameus

Історія цього шведського колективу почалася 12 травня 1998, коли Фредді Перссон і Джейк Фредон сиділи в машині і слухали музику типу "Helloween", "Iron Maiden" і "Judas Priest". Саме тоді ним і прийшла в голову ідея організувати свою команду, яка продовжує традиції мелодійного хеві-метал. До того часу Джейк вже грав з дез-групою "Vapid", в якій був дуже талановитий барабанщик Густав.

Хлопці упросили його приєднатися до нового проекту, але залишалося знайти ще одного гітариста. Проблема вирішилася швидко, і вакансію посів ще один спільний знайомий, Ерік Содерман (до речі, теж учасник "Vapid"). З басистом було важче, тому довелося Фредді взяти ці обов'язки на себе. Раніше він грав тільки на гітарі, але після кількох репетицій освоїв і басуху.

Незабаром "Nostradameus" взяли участь у двох рок-акціях, які проходили у них в місті, на одній з яких команду запримітив Магнус Лундбок, глава лейблу "Gain Productions". Магнус поцікавився, чи є у групи якесь демо, і, отримавши від здивованих хлопців негативну відповідь, запропонував їм попрацювати в його студії. У результаті в грудні 1998 року вже була готова перша плівка, яку музиканти розіслали п'яти німецьким звукозаписним фірмам.

Через пару тижнів прийшла позитивна відповідь від "AFM Records", з якою і був укладений контракт у квітні 1999 року. Протягом весни і літа 1999-го група займалася підготовкою матеріалу для свого першого альбому. А вже в листопаді "Nostradameus" приступили до студійної роботи. Зведення запису вирішено було робити в гельсінської "Finnvox Studio". Результат під назвою "Words Of Nostradameus" вийшов просто приголомшливим. Але до того часу Густав і Ерік вирішили покинути групу, вирішивши, що вона забирає в них занадто багато часу. Не дуже-то розстроєні Фредді і Джейк почали шукати нових партнерів. Першим, з ким вони увійшли в контакт, став Майкл Аберг, дуже талановитий гітарист, грав у групі під назвою "MMM". Заручившись його згодою приєднатися до "Nostradameus", хлопці продовжили пошуки ударника.

Незабаром після цього Джейку попалося на очі оголошення, яке свідчило що "барабанщик бажає взяти участь у будь-яких хард-роковому або металевому проекті". Цим хлопцем виявився Джесс Ліндског, із захопленням прийняв пропозицію друзів. Оновлений квартет взявся за репетиції, але тут з'ясувалося, що не вистачає басиста. У студії Фредді, звісно, міг поєднувати дві обов'язки, однак на концертах це йому давалося важко.

Тоді Джессу прийшла в голову ідея запросити в команду свого давнього друга Томаса Антонссон, який вже грав на бас-гітарі у різних групах. Вп'ятьох хлопці приступили до подальшої роботи над другим альбомом "The Prophet Of Evil". Диск з'явився на прилавках в серпні 2001 року і отримав дуже хороші огляди в пресі. "Nostradameus" зібралися було в європейське турне в компанії з "Edguy", але тут в силу особистих причин пішов Ліндског. Цього разу групу виручив Томас, який запропонував кандидатуру свого друга Еско Салоу. В оновленому складі колектив вирушив на гастролі, пройшли з великим успіхом. Влітку 2002-го почалися сесії третього альбому, який вийшов трохи грубіше і важче за своїх попередників.

Промо-тур "The Third Prophecy" музиканти провели у компанії "HammerFall" і "Masterplan". Десь у цей же час Джейк і Фредді замутили сайд-проект "Wiz", однак це не завадило виходу четвертої повнометражки, "Hellbound". Вже після її релізу з'ясувалося, що Перссон вирішив поєднати роботу в групі з навчанням у поліцейської академії. Майкл же переметнувся в інший проект ("Destiny"), і під час сесій "Pathway" його офіційно замінив Леннарт Спехт.

Читате також